Протягом двох світових воєн люди стикались з обмеженнями своїх прав – як солдати, так і цивільні. Утиски відчувалися і в медичній, і в соціальній, і в політичній, і в релігійній сферах. Але найстрашніше, що люди втрачали найцінніше – життя. По завершенню Другої світової війни треба було раз і назавжди запевнити людей, що більше такого не станеться, що їхні права ніхто не може обмежувати.

70 років тому – 10 грудня 1948 року – Генеральна асамблея ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини. Вона налічує 30 статей, яким мають відповідати національні Конституції та регіональні документи про права людини.

Для України питання щодо прав людини сьогодні є вкрай актуальним. Росія майже п’ять років тому окупувала частину Донецької, Луганської областей та Крим, порушивши всі можливі міжнародні норми. Люди на цих територіях опинилися у пастці безправності. І відстоювати права цих українців – одне з найголовніших завдань української держави.

Окупанти зухвало порушують права людей на окупованих територіях. Фото: АПУ
Окупанти зухвало порушують права людей на окупованих територіях. Фото: АПУ

“Численні випадки умисних вбивств та позасудових страт, викрадення та кидання людей у підвали або утримання в нелюдських умовах російських в’язниць, катування, пограбування та інші злочини, зафіксовані різними об’єктивними міжнародними організаціями у їхніх звітах та представлені світу. Саме Росія несе повну відповідальність за порушення прав людини на окупованих територіях”, – наголосив президент Петро Порошенко під час форуму “70 років Загальної декларації прав людини: Порядок денний для України”, що відбувся 3 грудня у Києві.

Війна задала дискусії відповідний тон. Порошенко нагадав офіційні дані ООН – від російської агресії загинули 10 тисяч людей, 23 тисячі отримали серйозні поранення.

Безправність під окупацією

Насамперед від утисків прав людини страждають ті українці, які залишилися жити в Криму під окупацією. Там не просто нехтують базовими правами людини, каже президент, там чиниться ще один кримінальний злочин – нищення кримськотатарського народу.

“Окупаційна влада прагне зробити те, що не вдалося Сталіну – знищити лідерів, оголосивши Меджліс “екстремістською організацією”, зруйнувати ідентичність і розчинити корінний народ Криму в російському плавильному котлі”, – зауважив він.

В анексованому Криму тривають нескінчені арешти за проукраїнські погляди. “Підозрюваним” не надають адвокатів, під час допитів змушують оговорювати самих себе. Так окупанти хочуть знищити українську ідентичність.

Арештовані українські моряки. Фото: Reuters
Арештовані українські моряки. Фото: Reuters

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова згадала про українських моряків, яких російські прикордонники зухвало захопили поблизу Керченської протоки 25 листопада. Кримчани скаржились представникам ООН на примусові арешти, а також на позбавлення житла. Під час допитів до “підозрюваних” застосовують тортури, зокрема, лупцюють та б’ють струмом.

“Всупереч Женевської конвенції про поводження з військовополоненими їх засуджують нікчемним судом Російської Федерації. Їх кинули за ґрати у Лефортово, зняли погони, одягли в тюремний одяг. Взагалі невідомо, в якому стані перебувають ті з них, хто були поранені”, – зазначила вона.

Омбудсмен додала, що планує поїхати у Москву, щоб зустрітися з полоненими.

Дитячі табори “русского мира”

Війна – це головна причина порушення прав українців. З її початком держава дізналася про таке явище, як внутрішньо переміщені особи. Сьогодні їх понад 1,5 мільйона, але реальну кількість людей, які втекли з-під окупації, дізнатися доволі важко.

“Вони виїхали з окупованих територій з різних причин. Там можна бути заарештованим або просто вбитим. Дехто був змушений покинути свої будинки, бо їх більше немає – понад сорок тисяч домівок були зруйновані. Кожен українець на окупованих територіях ризикує щодня. Ніхто не може гарантувати їхню безпеку та виконання прав людини”, – каже представник омбудсмена у Донецькій та Луганській областях Павло Лисянський.

Діти беруть в руки зброю з дев'яти років. Фото: zbroya.info
Діти беруть в руки зброю з дев’яти років. Фото: zbroya.info

Він додав, що окупанти позбавляють громадян права на житло, свободу та життя. Проте найстрашніше, зауважив Лисянський, що бойовики використовують на війні дітей, що є огидним воєнним злочином. Терористи розгорнули на окупованих територіях мережу так званих “таборів патріотичного виховання”. Там окупанти вбивають дітям в голови ідеї “русского мира” та вчать ненавидіти Україну. Дев’ятирічним дітям дозволяють брати в руки автомати, навчають його збирати та розбирати. У такий спосіб вони позбавляють дітей мирного життя. Через ці “табори” пройшли понад п’ять тисяч дітей.

Безправні переселенці

Від воєнних дій насамперед потерпають люди, які мешкають у прифронтових селищах, звертає увагу голова моніторингової місії ООН з прав людини Фіона Фрейзер. Майже всі будинки там лишилися без води, декільком сім’ям нерідко доводиться гуртуватися в одному маленькому будинку через численні руйнування. Пенсіонерів, звертає увагу Фрейзер, позбавляють пенсій, а виїхати, щоб їх переоформити можливість має не кожний.

Під час війни було зруйновано 40 тисяч домівок. Фото: donbasssos.org
Під час війни було зруйновано 40 тисяч домівок. Фото: donbasssos.org

Цікаво, що вимушено переміщені особи також можуть стикнутись з дискримінацією і на неокупованих територіях. Зокрема, переселенці мають проблемами під час перетину лінії розмежування або коли звертаються до органів влади. Контроль, який сьогодні відбувається на пропускних пунктах не сприяє налагодженню зв’язків між людьми, каже правозахисниця та координаторка фонду “Право на захист” Дарина Толкач. Також переселенців обмежують у банківській сфері, у сфері соціального захисту або майнових прав.

“Сприйняття та побудова державної політики відбуваються з того, що ВПО – це статус. Але такого статусу не існує. Це факт. Такі люди навпаки потребують додаткового захисту”, – підкреслила Толкач.

Якщо говорити про найпоширеніші порушення прав переселенців, то перше – це обмеження доступу до пенсій. В Україні, на жаль, пенсія – це єдине джерело доходу літніх людей. І позбавляючи людей цих коштів, каже правозахисниця, держава порушує права людини, зокрема, на здоров’я та життя. Отримати пенсію можна лише за наявності відповідної реєстрації, тобто довідки переселенця. Навіть, якщо людина змогла знайти новий дім, вона все одно не зможе отримувати пенсію за новою пропискою без цієї довідки.

Черги на КПВВ. Фото: donbass.comments.ua
Черги на КПВВ. Фото: donbass.comments.ua

Ще правозахисники обурюються частими перевірками пенсіонерів-переселенців. Через регуляторні акти міністерства соцполітики літні люди мають підтверджувати особу. У випадку ігнорування процедури, виплата пенсії припиняється. На сторону переселенців стають українські суди. Але для виконання судового рішення щодо повернення пенсії передбачена окрема процедура, яка ніде не прописана, каже пані Дарина. І все частіше трапляються випадки, коли пенсіонери просто не доживають до виконання судового рішення.

Ще одне обмеження прав переселенців, яке стає все актуальнішим – право голосувати. ВПО не мають права брати участь на місцевих виборах взагалі. Тобто переселенці не можуть впливати на політику місцевого рівня, що означає неможливість впливати на формування способу життя регіону, який буде забезпечувати їхні потреби.

“Тож з одного боку ми не розуміємо загальної кількості внутрішньо переміщених осіб. А з іншого – створюємо умови для того, щоб вони залишалися на окупованих територіях. Також ми не проводимо жодної політики, яка б дозволяла їм ефективно інтегруватись у нову громаду”, – додала Толкач.


Юлія Далецька, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.