Україна з Польщею має сотні років спільної історії та безліч болючих тем у взаємовідносинах. Періодично то поляки згадують українцям якісь історичні образи, то навпаки. Однією із гострих тем у стосунках сусідніх країн є період Другої світової війни, коли розшматовані між СРСР та Третім Райхом поляки та українці часто опинялись у різних окопах.

Поляки полюбляють педалювати тему дивізії СС “Галичина” та українців, які служили в німецькій поліції чи у добровольчих підрозділах Вермахту. Але при цьому воліють мовчати про власних колаборантів.

Якщо заглибитись в історію питання, то українців назвати колабораціоністами неможливо – адже ні СРСР, ні Третій Райх для них не були власними державами, тому їхня співпраця з ворогами цих держав ніяк не може бути колабораціонізмом.

Чому українці не були колаборантами: Крим, колаборанти, Радянський Союз та Росія

Щодо поляків такого сказати не можна – адже вони на момент початку Другої світової війни мали власну державу, а після окупації Польщі у вересні 1939 року Райхом та Радянським Союзом уряд країни виїхав на еміграцію і держава не зникла. Тому щодо поляків, які співпрацювали з обома окупантами, термін колабораціонізм буде якраз доречним.

І, як недавно виявилось, саме у Польщі досі живуть люди, які отримують пенсію від уряду Німеччини саме за службу Райху. Поляки не виняток – такі пенсії отримують і в інших країнах, але у Польщі “райхівських” пенсіонерів найбільше – 573 особи.

За що вони її отримують? Ще 1941 року Німеччина на законодавчому рівні гарантувала всім іноземним добровольцям рівні з німцями соціальні гарантії.
З 1951 року вже Федеративна Республіка Німеччина взяла опіку над жертвами війни, до яких зарахували іноземних ветеранів Вермахту і Ваффен-СС.

Скандал розгорівся недавно, після того як у лютому 2019 року бельгійський парламент проголосував резолюцію з закликом до Німеччини зупинити виплату і німцям довелося звітувати щодо кількості таких пенсіонерів. Виявилось, що пенсії одержують 2033 людини: у Великій Британії – 30, у Чехії – 94, в Угорщині – 48, у Франції – 54, у Хорватії – 71, в Австрії – 101, у Словенії – 184, у Бельгії – 27 (німці заперечують і називають меншу цифру – 18). Понад 400 переказів Німеччина щомісяця надсилає до США, Канади, Австралії, країн Азії. У Польщі “Гітлер-ренту” (термін придумали польські журналісти”) отримують, як вже згадувалось, 573 людини. Розміри пенсій різні – від 435 до 1275 євро щомісяця.

Чому поляків у цьому списку найбільше? Думки з цього приводу різняться, але на думку Ришарда Качмарека, директора Інституту історії Сілезького університету й автора книги “Поляки у Вермахті”, через німецьку армію пройшло до півмільйона громадян довоєнної Польщі.

Точна кількість пенсіонерів і повна сума виплат достеменно не відома – законодавство Німеччини захищає персональні дані людей і отримати доступ до відповідних реєстрів надзвичайно важко. Але інколи у відритому доступі з’являються уривчасті дані з різних країн. Так, гроші за німецькими законами 1941 і 1951 років одержують 15 громадян Швеції. Відомі імена двох – Карл фон Цейпель і Ян Дюфв служили в танковій дивізії СС “Вікінг”. Також 2015 року загалом 100 тисяч євро отримали 41 ветеран іспанської “Блакитної дивізії” так кілька їхніх вдів і сиріт.

Якщо повернутись до ветеранів дивізії СС “Галичина”, яку так люблять згадувати у контексті співпраці з нацистами, то жоден з її вояків, які живуть в Україні, ніяких виплат від Німеччини не отримує. Як і всі інші добровольці, що співпрацювали з Райхом.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.