Через політичну кризу в сусідній Молдові Рада національної безпеки та оборони України скликала термінове засідання. За словами секретаря РНБО Олександра Данилюка, під час засідання вирішили уважно спостерігати за ситуацією та проаналізувати можливі безпекові загрози в регіоні. Також були визначені заходи реагування у разі загострення ситуації.

У Службі безпеки України заявили: задля недопущення іноземного втручання у внутрішні процеси Молдови на українсько-молдовському кордоні посилили контррозвідувальний режим щодо в’їзду радикально налаштованих росіян. Спецслужби Молдови та України активно співпрацюють та обмінюються інформацією.

У міністерстві закордонних справ України закликають політичні сили Молдови уникнути силового протистояння в країні.

“Закликаємо провідні політичні сили Молдови діяти в межах правового поля, вирішувати суперечки шляхом політичного діалогу з метою уникнення силового протистояння. Важливим для країни та безпекової ситуації в регіоні є недопущення зовнішнього втручання, спрямованого на реалізацію російського сценарію федералізації країни”, – йдеться у заяві МЗС.

Що відбувається у Молдові

7 червня Конституційний суд Молдови заявив, що президент Ігор Додон зобов’язаний розпустити парламент та призначити дату нових парламентських виборів. Річ у тім, що депутати не змогли сформувати уряд упродовж 90 днів після останніх виборів, як того вимагає закон. Вибори до парламенту відбулися 24 лютого.

Натомість, наступного дня молдовські депутати заявили про затвердження коаліційного уряду. При цьому союз сформували проросійська соціалістична партія та правоцентристський проєвропейський блок Acum. Президент Додон, який раніше очолював соціалістів підтримав новостворений уряд. Він сказав, що розпускати парламент – право, а не обов’язок. Того ж дня колишня міністерка освіти Майя Санду склала присягу як нова очільниця уряду.

Демократична партія Молдови та її голова Павел Філіп, який раніше був прем’єр-міністром країни, вирішили оскаржити легітимність нового уряду. Конституційний суд підтримав демократів та 9 червня відсторонив Додона від президентських обов’язків та призначив Філіпа виконувачем його обов’язків. Він звинуватив соціалістів та Acum в узурпації влади та розпустив парламент. Наступні парламентські вибори, за його рішенням, мають відбутися 6 вересня.

Але парламентська більшість проголосувала за вотум недовіри Конституційному суду країни, а також визнала країну “захопленою державою”.

У ніч проти 9 червня у Кишиневі розпочалися протести. Учасники акцій заблокували будівлю уряду, МВС, Генпрокуратури, Мінфіну та інші держустанови. Прибічники демократів не пускають до будівель новопризначених міністрів.

Реакція Європи та НАТО

Попри рішення суду, Європейський союз підтримав коаліцію соціалістів та Acum, а також готовий співпрацювати з новоствореним урядом. Таку заяву зробила верховна представниця ЄС із зовнішньої політики Федеріка Могеріні.

Зі свого боку генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд також висловив підтримку коаліційному уряду, утім закликав Венеційську комісію терміново дати оцінку рішенням Конституційного суду Молдови. Генсек РЄ також закликав уряд діяти відповідально, пише Європейська правда.

Очільник Європейської народної партії Жозеф Доль закликав Демократичну партію Молдови не чіплятися за владу та гідно передати її наступникам. За його словами, ДПМ намагається повалити легітимну та демократично обрану владу.

“Я закликаю Демпартію утриматися від насильства, це призведе до серйозних наслідків і погіршить ситуацію”, – наголосив Доль.

У НАТО стежать за ситуацією в країні та закликають сторони до стриманості та діалогу.

“НАТО зі стурбованістю стежить за політичною кризою в давньому партнерові Молдові. Ми закликаємо усі політсили країни проявляти спокій, стриманість та врегулювати розбіжності шляхом діалогу”, – йдеться у заяві Альянсу.


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.