Минулого року близько 11 тисяч разів українські пішоходи і велосипедисти потрапляли під колеса. Кожен сьомий наїзд завершувався смертю. Кричуща статистика свідчить, що правила поводження водіїв і пішоходів на дорозі мають удосконалюватись. Наприклад, ідучи ввечері узбіччям людина може убезпечити себе лише завдяки одному брелоку. Досвід Естонії показує, що використання світловідбивачів на одязі зменшує смертність щонайменше вдвічі.

Однак наш уряд вирішив розпочати з водіїв. Із початку 2018 року керманичі в українських населених пунктах можуть їздити не швидше 50 кілометрів на годину. Це на десять менше, ніж було раніше. Розповідаємо, чому зниження швидкості у містах – гарна ідея.

Вісім місяців їздимо повільніше – більше корків не стало

Перед запровадженням нововведення водії бідкалися, що повсюдне обмеження швидкості спричинить транспортні колапси. Насамперед, у столиці та інших великих містах, оскільки знизиться пропускна спроможність вулиць.

Із початку січня 2018-го Київ почав їхати повільніше, однак корків на дорогах не побільшало. Але все ж у столичній міськадміністрації подбали про це, встановивши нові камери інтелектуальної транспортної системи. Розумні прилади спостереження, які змонтували на світлофорах, вміють розпізнавати види машин, їхню швидкість, прогнозувати транспортні потоки та на основі цього аналізувати завантаженість смуг. Так світлофори автоматично перемикаються у залежності від кількості машин, щоб не створювати затори.

А одразу після впровадження нового швидкісного режиму, заступник київського міського голови Володимир Прокопів заявив, що обмеження у 50 кілометрів на годину має діяти не на всіх дорогах: “Такий швидкісний поріг на всіх без виключення дорогах мегаполісу – абсурд. У місті кілька десятків магістралей з якісним дорожнім покриттям, відбійниками, наземними та підземними переходами. Все це дозволяє пересуватись ними швидко і безпечно”.

Комісія Київради з питань транспорту, зв’язку та реклами вже навіть ухвалила такий проект рішення. Якщо його підтримають на засіданні міськради, із першого квітня до першого листопада на 22 столичних вулицях можна буде розганятися до 80 кілометрів на годину.

Чому п’ятдесят?

У європейських містах швидкість руху давно обмежена до 50 кілометрів за годину. Головна мета – рятувати життя. На думку європейських експертів і міжнародних організацій, різниця між 60 і 50 кілометрами на годину на 80% зменшує смертрість під час аварій. Гальмівний шлях зменшується на 15 метрів, а ймовірність смерті при наїзді на пішохода – у чотири рази.

Однак навіть при 50 кілометрах на годину ризик летального результату залишається. Тому європейці пішли далі, впроваджуючи суровіші правила. Завдяки ним очільники міст намагаються досягти нульової смертності на дорогах. Міський голова Лондона Садік Хан хоче за чотири роки зменшити кількість смертей і серйозних травм у ДТП на 65%, а за 12 – звести до нуля.

І його план діє. У столиці Великої Британії вже давно запровадили оплату за проїзд центром міста на автівці. Рішення здавалося дивакуватим, але за 13 років смертність зменшилась удвічі. Тепер же планують зменшити швидкість у платній зоні до 30 кілометрів на годину.

Отримати водійське посвідчення швидко та зручно – перевірена схема

У Фонді безпеки на дорогах Brake вважають, що це дуже вдале рішення. Його менеджер Джошуа Гарріс переконаний, що через збільшення населення Лондона потрібні нові шляхи вирішення безпекових проблем: велосипедистів і пішоходів усе більше, відтак і ризик наїзду зростає. “Міський голова робить правильно, обмежуючи швидкість. Простіше кажучи, чим менша вона, тим більше шансів вижити. Цього факту має бути достатньо всім, щоб зрадіти запровадженню безпечного обмеження швидкості”, – каже Гарріс.

Самим зниженням швидкості плани зменшення швидкості не обмежаться. Міська влада хоче організувати дорожній рух містом так, щоб помилки людей не призводили до аварій. Керманичі – звичайні люди, які завжди помилятимуться. Відтак розмітка, знаки, світлофори та інфраструктура мають бути такими, щоб максимально зменшити ймовірність неправильної дії водія. З інформативними знаками водій знатиме, як йому потрібно рухатись, щоб не заважати іншим учасникам руху. А такі прості речі, як кільцеві перехрестя та острівці безпеки з бордюрами допоможуть і водіям, і пішоходам. Такі запобіги збережуть тисячі життів.

Я можу їхати навіть 90 кілометрів на годину, і мені нічого не буде

За новими правилами у населених пунктах стрілка спідометра не має переходити позначку 50 кілометрів. Максимальне відхилення – десять кілометрів. Тобто, водія, який розігнався до 60-ти, все ж карати гривнею не будуть. Однак і контролю за дотриманням швидкісного режиму немає. У багатьох країнах ЄС працює автоматична система визначення порушення: водію-шумахеру штраф приходить згодом на пошту. В Україні ж це на межі фантастики.

Експерти з безпеки руху б’ють на сполох: контроль потрібно запроваджувати вже зараз. Світовий досвід показує, завдяки цьому кількість аварій зменшується вдвічі. У тій же Великій Британії запровадження дорожніх камер знизило смертність утричі.

Українські чиновники теж задумалися щодо повернення відеофіксації. Директор департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Юрій Назаров, який керує проектом “Безпечне місто”, розповідав “Українському інтересу”, що у Києві є технічна можливість реалізувати такий проект, однак чинне законодавство не дозволяє використовувати фото- та відеофіксацію для визначення порушень. Також має бути врегульований процес сертифікації приладів фіксації. “Ми дуже чекаємо, коли такий закон ухвалять. Тоді ми спільно з Національною поліцією зможемо відпрацювати цей механізм”, – казав він.

Зміни є, але це не точно

Офіційні дані щодо смертності на дорогах України є лише в Нацполіції. За їхньою інформацією, минулоріч через ДТП на той світ відправились маже 3,5 тисяч людей. А за шість місяців цього року – 1237. Якщо помножити цю цифру на два, вийде ймовірна кількість жертв автомобільних аварій за весь 2018 рік. Це близько 2,5 тисяч, що значно менше, ніж у 2017-му.

Однак розраховувати тенденцію у такий варварський спосіб не можна, а крім того – показники двох років не завжди коректно порівнювати. Якщо рік був холодним, із дощами та снігами, кількість ДТП буде більшою. А ще, наприклад, у 2007 на дорогах загинула найбільша кількість людей – понад дев’ять тисяч. Однак експерти пов’язують цей сплеск із бумом автокредитування, а подальше падіння – із фінансовою кризою.

Якщо все ж довіритись сухим цифрам, людей у аваріях помирає менше. Отже, обмеження до 50-ти, яким давно користуються у Європі, діє. Однак це лише півкрок до мети, бо без автоматичної фіксації нововведення не працюватиме настільки ефективно. А далі – удосконалення інфраструктури, завдяки якій водіям буде простіше. І з цим комплексом дій згодом також можна буде замахнутись на ціль очільника Лондона – нульову смертність. Але поки ми тільки звикаємо до нового обмеження швидкості. А ще перелаштовуємо своє сумління, щоб чесно дотримуватися чинних правил навіть у країні без автоматики.


Антон Владиславський, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.