Є в українців національна забава – голосувати на виборах, керуючись емоціями, а не здоровим глуздом. Вибори президента, які відбудуться 31 березня, не стануть винятком. Сьогодні українці звертають більше уваги на особистість того чи іншого кандидата, а вже потім – на його програму та попередню політичну діяльність.

Але в умовах, коли в країні триває війна, а економіка потроху приходить до тями після останніх потрясінь та попередників, такий підхід небезпечний, якщо не фатальний. Тому три десятки соціологів, політологів, економістів, журналістів та інших експертів об’єдналися у Виборчу раду UA. Це громадська організація, яка намагатиметься донести до громадян усю відповідальність вибору, що ми робитимемо цьогоріч спочатку на президентських, а потім на парламентських виборах.

Що відбувається, коли українці голосують "по приколу". Народна творчість із соцмереж
Що відбувається, коли українці голосують “по приколу”. Народна творчість із соцмереж

Один із напрямків їхньої роботи – задавати кандидатам незручні питання, які мають допомогти українцям зробити раціональний, а не імпульсивний вибір.

“Кількість різноманітних питань, актуальних для нашої країни, що сьогодні хвилюють громадян, надвелика – від шляху розвитку в майбутнє, обраного країною, до нагальних потреб пересічного громадянина. У багатоголоссі відповідей ми, виборці, здатні втратити ясність змісту порядку денного президентських виборів. У хорі заяв кандидатів і коментаторів, ми можемо загубити найважливіше для проведення чесних і вільних виборів – здатність зробити свідомий вибір, який ґрунтується на довірі, розумінні спроможності [кандидатів] визначити пріоритети та виконати обіцяне”, – кажуть у Виборчій раді UA.

Експерти пояснюють, що в умовах монополізації олігархами ЗМІ, існує небезпека використання медіа “з метою забовтування їхнього дійсного змісту через всеїдний популізм, маніпуляції та перетворення пошуку відповідей у масові шоу”. Тому вони закликають зосередитися під час президентських перегонів на п’яти блоках питань.

Читайте також: Бекешкіна про вибори: Люди мають голосувати головою, а не шлунком

Блок 1. Роль президента у моделі влади

Зокрема, йдеться про його роль у формуванні уряду та відносин із ним, а також про контакти з тіньовим урядом опозиції. Які президент використовуватиме методи добору і призначення:

  • голів місцевих держадміністрацій;
  • суддів Конституційного суду;
  • членів Вищої ради правосуддя;
  • Генерального прокурора.

У який спосіб він користуватиметься правом законодавчої ініціативи та правом вето. Чи розуміє він зміст та межі діяльності, пов’язаною з виданням указів. Як президент гарантуватиме незалежність суддів та зміцнюватиме справедливість і верховенство права у суспільстві. А ще його бачення напрямів деолігархізації країни та відділення бізнесу від політики.

Блок 2. Стратегія зовнішньої політики України та методи її реалізації

Конкретний план кандидата щодо прискорення вступу України до ЄС та НАТО. Якою буде політика кандидата щодо Росії?

Власне, це одна із найголовніших функцій президента країни. Відповідно до статті 106 Конституції України, більшість повноважень глави держави сконцентровані у сферах зовнішніх зносин. Він представляє державу та керує її зовнішньополітичною діяльністю.

Блок 3. Реалізація стратегії безпекової та оборонної політики України

Президент забезпечує оборону та безпеку України – ще одна його функція, визначена Конституцією. Він є Верховним Головнокомандувачем Збройних сил, очолює РНБО. Саме президент керує безпековою сферою. Тому тут треба звернути увагу на такі моменти:

  • план кандидата щодо відновлення територіальної цілісності України: повернення Криму та Донбасу;
  • план зміцнення обороноздатності країни, реформування СБУ, Міноборони та Укроборонпрому, бо від них напряму залежить національна безпека країни;
  • засади економічних відносин з країною-агресором та окупованими нею територіями України.

Блок 4. Стратегія економічного розвитку України

Насамперед йдеться про основні рушійні сили економічного зростання у наступні п’ять років, які бачить кандидат, і завдяки чому таке зростання буде сталим. Знову ж таки, питання деолігархізації та демонополізації. Чи має держава стимулювати інноваційні сектори економіки? Як?

Конкретна позиція кандидата стосовно інституційних реформ зі створення сприятливого бізнес-клімату. Сюди експерти відносять такі механізми:

  • безумовне дотримання прав власності;
  • реформа фіскальної служби;
  • реформа митниці;
  • реформа судової системи;
  • реформа ринку землі;
  • приватизація державних підприємств;
  • реформа пенсійної системи та трудового законодавства.

І ще одне питання із блоку: як, на думку кандидата, створити умови, щоб громадяни могли реалізувати свою підприємницьку ініціативу?

Блок 5. Гуманітарна політика, національна консолідація

Цей блок питань стосується бачення кандидата у таких позиціях:

  • розвиток мовної політики та політики щодо етнічних меншин. Йдеться про конкретні шляхи і методи вирішення наявних проблем, зокрема, у сфері культури та освіти;
  • протидія дискримінації, зокрема, у сфері гендерної ідентичності;
  • розвиток спільної, загальнонаціональної культури в умовах децентралізації;
  • гуманітарна політика в умовах перспективи реінтеграції окупованих територій.

Що ще важливо

Актуальними також є незмінні питання щодо етики діяльності кандидатів у минулому, чесності і відкритості інформації кандидата про себе та свою потенційну команду, прозорості фінансування його/її виборчої кампанії, відсутність чи наявність використання адміністративного ресурсу.


Підготував за матеріалами Виборчої Ради UA Владислав Недашківський, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.