Відсьогодні набули чинності новації у Кримінальному кодексі, які стосуються сексуального та домашнього насильства, зґвалтувань, примушування до шлюбу та інших злочинів, пов’язаних зі статевою свободою. У такий спосіб Україна виконала взяті на себе зобов’язання реалізувати положення Стамбульської конвенції Ради Європи.

Новації у законодавстві викликали шквал емоцій серед частини українців. Не розібравшись, у чому суть змін, деякі особливо стурбовані наші співгромадяни стверджували, що відтепер перед тим, як запросити когось на побачення, треба брати у потенційного партнера завірену нотаріусом розписку на згоду щодо можливого сексу. “Український інтерес” звернувся за допомогою до професійних юристів і пропонує своїм читачам розібратись, що ж змінилось у житті пересічного українця.

Стамбульська конвенція

Стамбульська конвенція – це “перший законодавчо закріплений інструмент, котрий “створює вичерпну законодавчу рамку та підхід до боротьби з насильством проти жінок” та сфокусований на запобіганні домашньому насильству, захисті постраждалих та провадженні судових справ над обвинувачуваними злочинцями. Конвенція може та має допомогти покращити як становище жінок, так і повагу до прав людини за умови ратифікації її в достатній кількості держав” – стверджує Вікіпедія. Повна її назва – Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами.

Метою Конвенції є попередження насильства, захист постраждалих від нього та покінчення з безкарністю злочинців. Її прийняв Комітет Міністрів Ради Європи 7 квітня 2011 року. Туреччина стала першою країною, що ратифікувала Конвенцію у березні 2012 року. Загалом же її ратифікували 46 країн та Європейський Союз. Конвенція набрала чинності 1 серпня 2014 року.

Україна приєдналась до Стамбульської конвенції ще в 2011 році, але до реалізації її положень приступила лише рік тому. Саме тоді і був ухвалений Закон “Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами”. Набуття чинності цими змінами депутати відтермінували на рік, саме сьогодні цей строк настав.

Новації у Кримінальному кодексі

Зміни внесено до цілої низки статей кодексу, але деталізувати всі їх не варто. Людина без спеціальних юридичних знань та КК у старій редакції під рукою лише заплутається. Змінились деякі терміни, санкції та додано нові статті і види покарань, яких не було раніше. Слід зупинитись на ключових моментах.

Якщо раніше Кодекс містив дві статті стосовно зґвалтування – за “просто зґвалтування” та зґвалтування у “неприродний спосіб” і санкції цих статей відрізнялись, то відтепер стаття за ці дії одна, без розподілу за способом.

З’явився новий термін  – “сексуальне насильство”. Від зґвалтування воно відрізняється тим, що насильник діє “без проникнення в тіло іншої людини”. Законодавець також вводить поняття “примушування до шлюбу”, “примушування до аборту”, “примушування до стерилізації” тощо та відповідальність за ці дії.

Щодо домашнього насильства, то у цій сфері також є свої новації. Якщо раніше домашніх кривдників можна було покарати лише за фізичне чи сексуальне насильство, то відтепер до цього переліку додались психологічне та економічне.

Читайте також: Домашнє насильство: НЕ б’є – значить любить

Також варто згадати статтю 91-1, яка називається “Обмежувальні заходи, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство” і містить широкий перелік таких заходів. Відтепер особі, яку засуджено за домашнє насильство, можна заборонити наближатись до жертви, приходити до неї додому, на роботу, писати, дзвонити тощо.

Чи треба все ж брати розписку про згоду у партнера?

Не треба. Варто пам’ятати, що будь-який контакт з людиною (і не лише сексуальний) повинен бути добровільним. Так що у нормальних людей проблем і надалі не виникатиме. Та й, як говорять професійні правники, і раніше існувала категорія осіб, які заробляли на заявах “про зґвалтування”. Тобто спочатку писали таку заяву до поліції, а потім вимагали гроші за те, що ту заяву заберуть.

Єдине, що відтепер змінилось для потенційних жертв таких осіб – дещо розширилось поле діяльності “професійних зґвалтованих”. Утім, особливо переживати не варто, адже, окрім слів самої (самого) заявниці (заявника), злочин ще треба довести. Тому для переважної більшості законослухняних громадян новації у Кримінальному законодавстві нічого не змінюють.

Окрім того, нагадують юристи, варто пам’ятати про реалії нашої країни. В Україні наразі існує багато законів, які просто не виконуються. Як це, наприклад, було з забороною тютюнопаління у громадських місцях.

Тому не слід перебільшувати й значення внесених правок до Кримінального кодексу. Варто дочекатись перших рішень суду, які наберуть законної сили, а вже потім робити висновки.

P.S. Автор висловлює подяку адвокатці Наталії Ткаченко за допомогу у підготовці матеріалу.


Микола Кірєєв, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.