Ти кажеш не було голодомору?
І не було голодного села?
А бачив ти в селі пусту комору,
З якої зерна вимели до тла?
Як навіть мариво виймали із печі
І забирали прямо із горшків.
Окрайці виривали з рук малечі,
із торбиночок нужденних стариків?
– Дмитро Білоус

Що відбувається з людиною, яка голодує тривалий час? У медичному довіднику пишуть, що коли організм не отримує нічого, крім води, він починає “споживати” сам себе. У перші 2-3 дні дуже хочеться їсти. Відчувається нудота, запаморочення, головний біль, судоми у шлунку. Загострюється чутливість до запахів. З кожним днем людина втрачає вагу.

Наприкінці другого тижня організм шукає споживчі речовини у печінці та серці. На третьому тижні атрофуються м’язи, пошкоджується діяльність опорно-рухового апарату, людина блює шлунковим соком, тіло пухне з голоду. До того ж може погіршитися зір. Голодна людина швидко замерзає, частіше хворіє і важче долає недугу. Уповільнюється реакція, слабшає розумова діяльність, падає працездатність. З часом відчуття голоду слабшає, зникає апетит, з’являється навіть тимчасова бадьорість. Водночас людина стає дратівливою, страждає безсонням. У такому стані голодуючий перебуває недовго. Далі – апатія, млявість, сонливість. Температура тіла опускається до 30 градусів. Як наслідок – голодна кома або раптова смерть від будь-якого напруження. Для дорослої людини граничний термін голодування – 65-70 днів. Діти вмирають значно швидше.

Трагедія 1932-1933 років

Мільйони українців страждали від голоду у 1932-1933 роках. Ні, не тому, що врожаю не було. Це спрямоване винищення української нації, скоєне керівництвом Радянського Союзу. Коли політика колективізації в Україні зазнала краху, селяни почали масово покидати колгоспи та забирати своє майно: худобу, інвентар, зароблене збіжжя. Щоб цьому протистояти, 7 серпня 1932 року більшовицька влада прийняла репресивну постанову, яка у народі отримала назву “закон про п’ять колосків”.

Голодомор в Україні тривав 17 місяців – з квітня 1932 року до листопада 1933 року. За різними даними, загинуло від 4 до 7 мільйонів людей, хоча деякі історики вказують про 10-11 мільйонів загиблих.

Фактично закон забрав у народу право володіти їжею. За збирання у полі залишків урожаю селянам загрожувало ув’язнення на 10 років з конфіскацією майна або розстріл. Спеціальні групи людей здійснювали обшуки населення, щоб вилучити не лише зерно, а й усі харчі та майно, яке можна було продати або обміняти на їжу. Обшуки супроводжувались терором, фізичними та моральними знущаннями над людьми. Навесні 1933 року смертність в Україні набула катастрофічних масштабів. Пік голоду припав на червень. Тоді щодоби помирало 28 тисяч людей, щогодини – 1168, щохвилини – 20.

Скільки ж людей насправді забрав Голодомор? Чотири, сім чи десять мільйонів? Між істориками досі точаться дискусії, адже підрахувати точну кількість прямих та непрямих жертв дуже важко. Протягом багатьох років тема Голодомору була забороненою. Лише у 2006 році Верховна Рада ухвалила закон, який визнав події 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Мертві тварини, бур’ян та кирзові чоботи замість їжі

Щоб вижити, українці змушені були їсти все, що потрапляло під руку. Ловили котів, собак, птахів. Відомі факти, коли голодні люди, доведені до відчаю, божеволіли й вдавались до канібалізму. Готували хліб, оладки та кашу з кропиви та іншого бур’яну. Споживали навіть кінський гній, оскільки там виявлялись цілі зерна пшениці. Шукали під снігом жолуді, додавали до них лушпиння картоплі – з цього теж пекли хліб. Доводилося споживати й мишей, кротів, щурів, їжаків, жаб, дощових черв’яків. Їли шкури тварин. Мололи на борошно кістки, підошви із взуття, шкіряні паски, кирзові чоботи і варили з них суп. Готували їжу не тільки з листя дерев, а й з кори. Проте такі страви погіршували самопочуття людей, викликали захворювання на різні кишкові хвороби й призводили до смерті.

Світ визнає

На державному рівні актом геноциду Голодомор 1932-1933 років в Україні визнають 16 країн. Ще ряд держав в офіційних зверненнях засудили Голодомор як акт винищення людства, вчинений тоталітарним сталінським режимом або вшанували пам’ять його жертв.

На пострадянському просторі першою Голодомор визнала Естонія у 1993 році. Другою країною світу актом геноциду Голодомор визнала Австралія. Третьою стала Канада у 2003 році. Там кожного року, у четверту суботу листопада, відзначається “День пам’яті Українського голоду та Геноциду”.

Також Голодомор як геноцид визнали Угорщина, Ватикан, Литва, Грузія, Польща. Ці країни зробили це раніше за Україну. Далі були Перу, Парагвай, Еквадор, Колумбія, Мексика, Латвія, Португалія.

Читайте також: “Маски Голодомору”. Світлини прихованої правди

Шістнадцята – США 4 жовтня 2018 року. Взагалі у США історія визнання геноцидом Голодомору 1932-1933 років бере початок з 1985 року. Тоді, була заснована Комісія Уряду США з питань Голоду в Україні. Поза тим, сталінський Голодомор щодо українців визнали 15 штатів США: Каліфорнія, Орегон, Вашингтон, Пенсильванія, Вісконсин, Мічиган, Массачусетс, Міссурі, Нью-Йорк, Канзас, Іллінойс, Огайо, Юта, Міннесота, Вірджинія.

Росія у 2008 році вшанувала пам’ять загиблих, але категорично відмовилась визнавати сталінську політику 1932-1933 років стосовно українських селян актом геноциду.

Голодомор у книгах

Багато спогадів про ті страшні часи закарбовані на сторінках як української, так і зарубіжної літератури. Пропонуємо ознайомитися з деякими з них:

  • “Жовтий князь” Василя Барки
  • “Голодомор (1932-1933) – невідома українська трагедія” Жозе Едуардо Франко і Беати Цежінскої
  • “Марія” Уласа Самчука
  • “Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор” Роберта Конквеста
  • “Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні” видана на замовлення від Українського інституту національної пам’яті
  • “Солодкий сніг” Олександра Мотиля
  • “Чорна дошка” Наталки Доляк
  • “Ваші мертві вибрали мене…” Джеймса Мейса

85-ті роковини Голодомору 1932-1933 років

Цьогоріч українці відзначають 85-ті роковини з тієї страшної трагедії. У всьому світі запалюють свічки, щоб вшанувати пам’ять жертв Голодомору. Не будьте байдужими, запаліть свічки у своїх оселях! Вони символізують кількість щоденних людських жертв. Ми не забудемо!

“Гіркі жнива” – перший англомовний фільм про Голодомор

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.