Президентські вибори: хабарі, хакери та остаточний список кандидатів

Уже за три тижні українці обиратимуть президента. Передвиборчі перегони набирають обертів, а рекордний за кількістю зареєстрованих список порідшав на п’ятьох кандидатів.

Кримінальні перегони

Чим ближче 31 березня, тим більше роботи у правоохоронних органів та прокуратури. Ні дня не минає без нового скандалу навколо кандидатів та виборчих дільниць. Лише за 5 березня поліція відкрила чотири кримінальні провадження, пов’язаних з виборчим процесом.

Загалом від початку передвиборчої кампанії до поліції надійшло близько двох з половиною тисяч повідомлень про порушення. Правоохоронці порушили 124 кримінальні справи. Також склали 486 протоколів за адмінпорушення.

Найрезонанснішими на цьому тижні виборчих перегонів стали події навколо майже повної тезки ще одного кандидата в президенти України Юрія Тимошенко. Позафракційному нардепу пропонували хабар розміром п’ять мільйонів гривень, щоб він зняв свою кандидатуру. Однак Тимошенко звернувся до правоохоронців.

Генпрокуратура спільно з СБУ та Державним бюро розслідувань затримали двох чоловіків, які намагалися підкупити кандидата. Згодом з’явилася інформація про одного і них – Тараса Костанчука. Лідер “Парії захисників України” листувався з чоловіком, підписаним у контактах як “Валєра БЮТ”.

Згодом Генпрокурор України Юрій Луценко підтвердив цю інформацію і додав, що номер належить ймовірному замовнику підкупу Тимошенка нардепу від “Батьківщини” Валерію Дубілю. Загалом, історія навколо цього кандидата дуже цікава. Сам Тимошенко заявляв, що знятися з виборів йому пропонували 12 разів, при чому робили це різними способами, навіть залякуванням. Наміри у Тимошенка серйозні, однак політтехнологи називають його суто технічним кандидатом.

Навколо прізвища Тимошенко рідко стихає галас. Юрій Луценко заявив, що на Юлію Володимирівну працюють політтехнологи одіозного російського політика Жириновського та інші російські спеціалісти.

Кібератаки, прослушки та росіяни-“спостерігачі”

Росія ніяк не може змиритися з тим, що її хобі втручатися у вибори інших країн усіляко забороняють. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що кожні сорок секунд фіксуються хакерські атаки на сервери МЗС та Центральної виборчої комісії.

Він застерігає, що найбільшої кількості атак варто очікувати в останній тиждень виборчих перегонів і до цього потрібно бути готовим.

Водночас Клімкін наголосив, що Україна може протидіяти таким діям РФ:

“Ми ведемо діалог із великою частиною IT-спільноти та громадянського суспільства. Нам доводиться, в якомусь сенсі слова, мобілізувати і заряджати енергією людей. Це стосується кожного. Нам доводиться закликати людей до пильності щодо російських загроз, звертати увагу на будь-яку оплачувану рекламу в Facebook, на будь-яку форму присутності”.

При цьому Кабмін усіма силами намагається убезпечити вибори президента. Так, міністри підготували санкційний список із представниками 13-ти країн, які були спостерігачами на “виборах” президента Росії в окупованому Криму.

Хоча усіма силами намагаються не допустити зовнішнього втручання, внутрішньодержавна передвиборча метушня не дає ні хвилинки для суму. У понеділок, 4 березня, на даху офісу кандидата в президенти Зеленського виявили пристрій, схожий на прослушку.

В СБУ офіційно спростували свою причетність до таких дій, хоча про їхнє втручання заявляло керівництво МВС. При цьому служба безпеки переконує, що такими діями МВС зірвало спецоперацію:

“Це призвело до розшифровки оперативно-технічних заходів і зриву операції по документуванню злочинної діяльності в інтересах російських спецслужб. Керівництво МВС свідомо оприлюднило відео і фото спеціальної техніки, розкрило форми і методи роботи співробітників СБУ, навмисно допустило витік інформації з обмеженим доступом, завдало шкоду національним інтересам держави “. Від 6 березня справою займається Державне бюро розслідувань України.

Остаточний список кандидатів та бюлетені у пакетах

Поки у державі з’ясовують, хто ж кого підставляє, у ЦВК заявили, що членам доведеться доставляти бюлетені на дільниці будь-якими підручними засобами. Річ у тім, що тендер на закупку архівних боксів для доставки бюлетенів та іншої виборчої документації від дільничних виборчих комісій до окружних виборчих комісій після підрахунку голосів так і не відбувся.

Тендер на закупівлю картонних коробок оголосили ще 24 січня на системі ProZorro. Однак за місяць надійшло лише дві заявки, які ЦВК мусила відхилити через неповний комплект документів. Тому 5 березня торги із закупівлі зазначених боксів відмінили. Провести повторні торги до виборів тепер банально не встигнуть.

У ЦВК взагалі було багато роботи на цьому тижні: офіційно виборі перегони покинули ще три кандидати, відтак ухвалили остаточний список та текст бюлетенів.

За прикладом Андрія Садового, який знявся першим, на користь Гриценка також покинув список кандидатів Дмитро Гнап. Ще один кандидат, позафракційний нардеп Дмитро Добродонов також не братиме участі у президентських виборах. Політик у соцмережі оприлюднив фото з Гриценком, тож, ймовірно, також його підтримує.

На користь чинного президента України Петра Порошенка свою кандидатуру зняв заступник командира Сил спецоперацій ЗСУ Сергій Кривонос.

Нардеп Євгеній Мураєв також покинув список кандидатів і підтримує заступника голови парламентської фракції “Опозиційний блок” Олександра Вілкула.

Остаточний список, який побачать українці 31 березня містить 39 кандидатів і буде завдовжки 80 сантиметрів:

  • Геннадій Балашов, партія “5.10”;
  • Роман Безсмертний , самовисуванець;
  • Ольга Богомолець, самовисуванка;
  • Інна Богословська, самовисуванка;
  • Юрій Бойко, самовисуванець;
  • Віктор Бондар, “Відродження”;
  • Олександр Ващенко, самовисуванець;
  • Олександр Вілкул, “Опозиційний блок – Партія миру і розвитку”;
  • Микола Габер, самовисуванець;
  • Анатолій Гриценко , партія “Громадянська позиція”;
  • Олександр Данилюк, самовисуванець;
  • Юрій Дерев’янко, “Воля”;
  • Василь Журавльов, “Стабільність”;
  • Володимир Зеленський, “Слуга народу”;
  • Сергій Каплін, Соціал-демократична партія;
  • Юрій Кармазін , самовисуванець;
  • Ілля Кива, Соціалістична партія;
  • Аркадій Корнацький, самовисуванець;
  • Руслан Кошулинський, “Свобода”;
  • Віктор Кривенко, “Народний Рух України”;
  • Віталій Купрій, самовисуванець;
  • Юлія Литвиненко, самовисуванка;
  • Олег Ляшко, Радикальна партія;
  • Олександр Мороз, “Соціалістична партія Олександра Мороза”;
  • Валентин Наливайченко, партія “Суспільно-політичний рух” Справедливість”;
  • Роман Насіров, самовисуванець;
  • Андрій Новак, “Патріот”;
  • Сергій Носенко, самовисуванець;
  • Володимир Петров, самовисуванець;
  • Петро Порошенко, ​​самовисуванець;
  • Руслан Рігованов, самовисуванець;
  • Віталій Скоцик, самовисуванець;
  • Ігор Смешко, самовисуванець;
  • Олександр Соловйов, “Розумна сила”;
  • Сергій Тарута, “Основа”;
  • Юлія Тимошенко, “Батьківщина”;
  • Юрій Тимошенко, самовисуванець;
  • Олександр Шевченко, партія “УКРОП”;
  • Ігор Шевченко, самовисуванець.

Вибори відбудуться 31 березня 2019 року. Якщо під час голосування жодний із кандидатів не набере понад 50% голосів, то відбудеться другий тур. Він намічений на 21 квітня. Інавгурація шостого президента повинна відбутися не пізніше 3 червня.

За темою:

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.