Українські полярники з передостанньої 24-ї експедиції Антон Омельченко та Тарас Білий розповіли про те, як зимували на станції “Академік Вернадський”. На станцію чоловіки прибули ще у грудні 2019-го, пише Суспільне.

Для Тараса Білого зимівля на Арктичній станції була першою в житті. Він працював метеорологом. Одна зміна чоловіка тривала добу.

“Кожні три години метеоролог має відправляти до міжнародної бази даних інформацію, яку знімають наші датчики. Також метеорологи займаються вимірюванням озону”, – розповів полярник.

Одна експедиція у полярників триває рік. Для того, щоб потрапити до Антарктиди, чоловік відправляв заявку до антарктичного центру та проходив співбесіду на наявність необхідних навичок та знань. Усі члени експедиції проходять спецкурс навчання та медичні тести, а також випробування дорогою.

“Ми летимо літаками з кількома пересадками і долітаємо до Чилі, міста Пунтаренас. Там проходимо карантин, сідаємо на судно, і за 4-6 днів долаємо протоку Дрейка і дістаємося до станції”, – розповів Тарас Білий.

Фото: Антон Омельченко
Фото: Антон Омельченко
Фото: Антон Омельченко

Він зізнався, що найбільше полярники сумують за сонцем та сім’ями. З родинами науковці спілкуються через супутниковий Інтернет, але він на станції обмежений. Окрім роботи, полярники й відпочивають. На “Академіку Вернадському” є паб, що залишився від англійців у спадок, куди періодично прибувають туристи. А ще полярники полюбляють спорт, наприклад, “футбол, плавання в костюмах, тому що вода холодна, а також лижі”.

Тарас Білий також розповів, що українську станцію Академік Вернадський полюбили пернаті. Пінгвіни роблять гнізда:

“І ти їх обійти не можеш, тому доводиться крізь ті гнізда обережно проходити. Можна отримати від пінгвінів і невдоволення їхнє. Вони можуть і покусати, і побити”, – розповів метеоролог.

За час експедиції Тарас Білий здружився з одним птахом. Щодня його годував, їздив з ним рибалити. А одного разу птах поцупив телефон.

“Поклав я телефон, відвернувся. Повертаюсь – все, він телефон схопив, полетів і викинув мій телефон. Я його посварив, сказав до мене не приходити. Або сидимо на кухні, за два дні кухар Наталя до мене підходить і каже: “Поглянь на свого друга”. А він пробрався в компакторну, витягнув банку з-під шпротів, схожу на телефон, приніс мені цю банку і поклав”, – згадує Тарас Білий.

Фото: Антон Омельченко
Фото: Антон Омельченко
Фото: Антон Омельченко
Фото: Антон Омельченко

Також серед учасників 24-ї експедиції був і Антон Омельченко. Чоловік працював механіком на станції. Вперше сім’я Омельченків підкорила Антарктиду у 1911-му. Тоді прадідусь Антона потрапив до англійської експедиції як конюх. Пізніше до Антарктиди вирушив і дядько Антона. А згодом у 20-ту експедицію вирушив і сам Антон Омельченко. На своєму телефоні він зберігає фото, зроблені в експедиції. На них засніжені краєвиди і селфі з пінгвіном.

Біля “Академіка Вернадського” відколовся край льодовика

Полярник розповів, що в останні роки станцію модернізують – оновлюють обладнання, покращують логістику.

“Ми рухаємось у правильному напрямку. Якщо порівнювати з іншими станціями, то науковці у нас сильні. При належному фінансуванні ми можемо бути не те що не гіршими, а кращими”, – зазначив він.

Нині чоловіки продовжують працювати, як вони кажуть, на Великій Землі. Якщо ж буде можливість, то поїдуть в експедицію ще.

До речі, шостого лютого 1996 року Велика Британія передала Україні антарктичну станцію “Фарадей”. Українські дослідники підняли над нею національний прапор і дали станції нове ім’я – “Академік Вернадський”. Відтоді на станцію щороку вирушають антарктичні експедиції, які проводили океанографічні, біоресурсні, гідрометеорологічні та інші види досліджень.

Біля “Академіка Вернадського” утворилися черги пінгвінів. За чим зібралися птахи

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram