Сьогодні в “Укрінформі” відбулась панельна дискусія “Десять років “Бронзовій ночі” в Естонії як передвісника російської дезінформації проти України”, передає кореспондент “Українського інтересу“.

Анексія Криму та російська агресія на Донбасі актуалізували питання протидії дезінформації та ворожій пропаганді. Чи не найпершим масштабним випадком використання подібної дезінформації, фейків і чуток були події десятирічної давнини у столиці Естонії Таллінні, що отримали назву “Бронзова ніч” або “Бронзовий солдат”. 26-28 квітня 2007 року, у центрі балтійської столиці у зв’язку з перенесенням пам’ятника радянському солдату відбулися багатолюдні протести етнічних росіян, котрі супроводжувалися вкиданням фейків, кібернетичними атаками на естонські державні установи, банки та засоби масової інформації і цілеспрямованим поширенням чуток.

Учасники дискусії – Герт Антсу,Надзвичайний і Повноважний посол Естонської Республіки в Україні; Юріс Пойканс, Надзвичайний і Повноважний посол Латвійської Республіки в Україні; Дмитро Золотухін, заступник міністра інформаційної політики України; Євген Магда – доцент НТТУ “КПІ імені Ігоря Сікорського”; Вікторія Вдовиченко, директор Інституту політики та урядування – обговорили події десятирічної давнини, котрі досі є болючими й актуальними не лише для самої Естонії, а й для всієї трансатлантичної спільноти через призму на українських реалій.

“Це було шоком для країни, у нас такого не відбувалось ніколи. І тут раптом – демонстрація, драки з поліцією, одну людину вбито… Ми винесли урок – потрібно бути готовими до таких подій, уміти протидіяти їм”, – зазначив Герт Ансу.

Його думку підтримав Латвійський колега: “Досвід Талліну був для нас дуже корисним. Ми в Ризі не чекали такої реакції, але виявилось, що частина населення живе у іншій реальності. Російська пропаганда останніми роками набирає обертів. Але головні виклики для країни я бачу не в етнічній площині. Головний аргумент у подібних спорах – економічна ситуація”.

На думку Дмитра Золотухіна, подібні дискусії необхідні, насамперед, аби знайти з європейськими партнерами спільну мову щодо протидії подібним проблемам. Він переконаний, що, попри різний досвід у різних країнах, Україна у цьому контексті має спільну проблеми з країнами Східної Європи, у котрих також присутній російський патерн про “спільну історію”.

“Потрібно розуміти ті історичні події, котрі підштовхують ті чи інші рішення у сучасності. Російська Федерація далеко не завжди дотримується норм міжнародного права, міжнародне співтовариство повинно це чітко розуміти. Основне наше завдання – донести Заходу правильне розуміння того, чим є насправді Росія зараз”, – вважає директор Інституту політики та урядування Вікторія Вдовиченко.

Її думку поділяє Євген Магда – він вважає, що Росія повторюється в своїх діях, але, в той же час, ці дії розвиваються по висхідній. Те, що відбувається зараз в Україні та Східній Європі, спрямовано на втілення в життя мрій керівників РФ про відродження Російської імперії.

Росія – потужна держава, але Європа повинна бути об’єднаною і сильнішою, дійшли спільної думки учасники дискусії. Саме в єдності полягає шлях до успіху. На сьогоднішній день все свідчить про те, що після “бронзової ночі” в Європі настав “бронзовий ранок”, впевнені політики.

Організатори: Міністерство інформаційної політики України; Мережа публічних дипломатів “Global Ukrainians”; Національний інформаційний портал “Український Інтерес”; Інститут Центральної Європи; ГО “Інститут політики та урядування

Як повідомляв “Український інтерес”, Естонія заявила, що і надалі буде підтримувати санкції проти Росії.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram