Вибухи на військових складах: Україна просить допомоги у НАТО

Фото: Павло Клімкін і Єнс Столтенберг. Фото: twitter.com/PavloKlimkin

Україна домовляється з НАТО про ширшу програму допомоги, що допоможе посилити безпеку на військових складах. Однак будувати їх у Альянсі не беруться, цитує “Главком” заяву міністра закордонних справ Павла Клімкіна.

“Ми вже можемо використовувати наявні можливості. Це і поради НАТО щодо дизайну, щодо того, яким чином ми маємо будувати ці сховища. І щодо процедури їхнього моніторингу, що є дуже важливим. Це і щодо відповідного обладнання, якого ми потребуємо”, – сказав очільник МЗС після зустрічі з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.

Зазначимо, з початку військового конфлікту на Донбасі, на території України сталися вибухи на п’яти складах боєприпасів. Останній випадок був зовсім нещодавно в Ічні на Чернігівщині.

Що сталося в Ічні?

Перші два вибухи в Ічні почули 9 жовтня о 3:20. Потім – одночасно шість вибухів в різних кутках і в центрі. Згодом стало відомо, що вибухають склади боєприпаси на військовому арсеналі №6 у селі Дружба під Ічнею.

Там зберігали 69,5 тисяч тонн боєприпасів, з яких 43 тисяч тонн у стані бойової готовності. Від вибухів боєприпаси почали розлітатися у різні сторони та влучати у будинки місцевих жителів.

Евакуювали 12 тисяч 500 людей. Окрім того, з лікарні в Ічні вивезли 163 людини. У МОЗ стверджують: унаслідок надзвичайної події у прилеглих до військового складу населених пунктах ніхто не загинув та не отримав поранення.

Окрім того, в місті Ічня та 11 населених пунктів району відключили газопостачання, припинили курсування поїздів через місцеву залізничну станцію, рух автомобілів спрямували в об’їзд зони надзвичайної ситуації, а також закрили повітряний простір у радіусі 30 кілометрів.

Чому рвонуло: версії

У Службі безпеки України розглядають три версії причин займання на військових складах. Основна з них – диверсію вчинила група людей, які незаконно протрапили на територію арсеналу. Друга – порушення правил пожежної безпеки або зберігання боєприпасів. Третя – навмисний підпал або підрив, щоб приховати нестачу боєприпасів.

Однак через те, що недалеко від місця події пролягає російський кордон, українські спецслужби тяжіють до версії про диверсію. Такої ж думки дотримуються і в Нацполіції.

Президент України наполягає на тому, що слідчі мають перевірити всіх, хто охороняв військовий об’єкт у ніч, коли сталися вибухи.

“Український інтерес” пропонує пригадати історію пожеж та вибухів на військових арсеналах України, починаючи від 2003 року.