Шість років тому, напередодні “референдуму” про входження Криму до складу Росії, біля воріт українських військових частин з’являлися дивні і досить різнорідні групи людей: крім “зелених чоловічків” без розпізнавальних знаків і “козаків”, українських військових вмовляли здатися “новій владі” священники Російської православної церкви.

Як пише російське видання Медуза, священники РПЦ дійсно брали участь у спецоперації в Криму – на запрошення міністерства оборони РФ. Переговори велися з позиції сили: кримські військові частини до того моменту вже були оточені російськими спецпідрозділами та проросійськими воєнізованими групами. Готовність українських військових розмовляти зі священником організатор групи пояснює важким психологічним станом солдатів, які не отримували чітких наказів із Києва.

“Вирішили викликати з Пітера отця Димитрія [Василенкова, заступника голови відділу по взаємодії зі збройними силами та правоохоронними установами Санкт-Петербурзької єпархії] – і ми з ним почали об’їжджати поки що ще українські військові частини”, – цитує видання неназваного ветерана Головного розвідувального управління.

Військовими частинами отець Димитрій ходив в оточенні козаків, яких викликали з Красноярська спеціально заради цієї операції. Така строката група викликала в українських військових набагато менше відторгнення, ніж просто росіяни в камуфляжі, згадує ветеран спецназу. “Ворота відкривалися через священника. Інакше нас би викинули просто з частини”, – говорить він. Сам отець Димитрій визнав, що “був у Криму по лінії Міноборони”, але відмовився про це говорити, а успіх спецоперації пояснив “божественним втручанням”.


Отець Димитрій на тлі бронеавтомобіля “Тигр”. Березень 2014 року. Сторінка Димитрія Василенкова у “ВКонтакте”

Крім отця Димитрія (Василенкова), Західний військовий округ, можливо, залучав до спецоперації в Криму і Олександра Назарова – помічника настоятеля петербурзького подвір’я монастиря Оптина пустинь. Назаров, як і Василенков, у 2015 році був нагороджений орденом “Дружби” одним президентським указом. Згідно з даними перельотів, вони обидва летіли рейсом із Москви в Анапу 13 березня 2014 року.

Читайте також: Фатальний прорахунок Москви: Крим ніколи не буде російським

Про участь російських священників у переговорах із військовими частинами говорив і архієпископ Сімферопольський та Кримський Климент: “Всі вони їхали через Керченську переправу з козаками: автобуси формувалися на території Краснодарського краю, а потім приїжджали на територію Криму”.

Допомагали росіянам у Криму не лише представники РПЦ, а й місцеві священники – представники Української православної церкви Московського патріархату, яка формально автономна, але все-таки підпорядковується Москві.

Читайте також: Кримський “референдум” 2014 року – п’ять років анексії

“Формально Крим – це частина української Церкви, але реальна, звичайно, тут влада Москви. І коли вони побачили і впевнені дії “ввічливих людей”, і розгубленість української влади, то просто “перевзулися в повітрі”, – каже протодиякон Андрій Кураєв.

Деякі кримські храми Московського патріархату в дні протистояння перетворювалися на казарми і навіть збройні склади. Як стверджують журналісти “Медузи”, їм відомо про шість храмів, які брали на постій прибулі з території Росії до Криму козачі формування. “Козаки зупинялися у Сімферополі в храмі Петра і Павла. Коли священники дають можливість прийти в храм військовим зі зброєю, це перестає бути церквою і стає структурою, яка підпорядковується світській владі”, – згадує священник УПЦ КП Іван Катькало.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram