Вічне кохання: звідки походить традиція вішати замки на мосту

Міст кохання в місті Врнячка-Баня, Сербія. Фото: White Writer

По всьому світу закохані чіпляють замки кохання на місточках. Ця традиція родом з Сербії і звісно ж народилась вона з трагічної історії кохання.

Муніципалітети періодично очищують мости від навісних замків кохання. Їх чіпляють як туристи так і місцеві, пише Рerito Вurrito.

У 2015 році в Парижі зрізали замки з мосту Мистецтв. Все це через те, що решітки  можуть не витримати ваги цієї любові і обрушитися.

Першими почали так робити серби. Так  у маленькому курортному містечку Врнячка-Баня колись жив парубок Рельян зі своєю коханою на ім’я Нада. І все йшло добре, але надворі був 1914 рік і балканських юнаків відправляли на кровопролитну війну.

Закохані вже були заручені та мріяли про довге та щасливе життя. Але він не мав вибору, потрібно було йти та захищати свою батьківщину.

Нада мала надію, що він повернеться назад, але доля склалася інакше. На острові Корфу він покохав іншу і додому не повернувся. Вона була приголомшена і померла молодою з розбитим серцем.

Після такої історії всі дівчата міста вирішують застрахувати своє кохання. Вони скуповують замки, пишуть на них своє ім’я та коханого і вішають замок на мосту де клялися у вічному кохання Нада та Рельян. Замки вішають на мосту, а ключі від них відправляють у небуття, на дно місцевої річки.

Правда це чи просто легенда, навряд чи хтось знає напевно. В цій історії головне не це. Важливо, що на відміну від Парижа та інших міст у Врнячка-Бані ніколи не зрізали замки з мостів. І там досі є той самий міст на якому клялись у вічному коханні герої цієї історії.

Ірина Савчук. “Нерівне кохання”: любов, яка не має меж

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter