Британський уряд підготував проект щодо антиросійських санкцій, який запрацює одразу після виходу Великої Британії зі складу Європейського союзу.

В уряді зазначили, що документ підготували для того, щоб санкції, які діють зараз, відповідно до європейського законодавства, не втратили своєї ефективності після Brexit. Чинні та майбутні санкції – відповідь Лондона на дестабілізацію ситуації в Україні, яку спричиняє Росія. Російська агресія підриває та загрожує територіальній цілісності, суверенітету та незалежності нашої країни, наголошують в британському уряді.

Водночас майбутні санкції трохи відрізнятимуться від тих, що діють зараз. Зокрема, Лондон хоче запровадити кримінальну відповідальність за порушення санкційного режиму. Наприклад, порушнику торговельних санкцій загрожуватиме штраф або позбавлення волі до десяти років.

Також документ передбачає можливість секретно додавати деяких осіб до санкційного списку, якщо того “вимагають інтереси національної безпеки та міжнародних відносин”.

Окрім того, санкції мають виконувати не тільки на території королівства. Британські піддані зобов’язані дотримуватися обмежень будь-де.

Зараз у королівстві діють три режими антиросійських санкцій.

Перший запровадили у 2014 року як відповідь на загрозу територіальній цілісності України. Санкції стосувалися низки юридичних та фізичних осіб, причетних до російської агресії. Зокрема, обмеження торкнулися російського бізнесмена Аркадія Ротенберга, віце-прем’єр-міністра РФ Дмитра Рогозіна, головного акціонера банку “Росія” Юрія Ковальчука та інших.

Другий режим запровадили за анексію Криму. Вони полягають у забороні на імпорт товарів з окупованого Криму та інвестування в економіку анексованого півострова.

Третій режим містить у собі торговельні та фінансові санкції, які набули чинності у липні 2014-го. Відтоді обмежили фінансування російських нафтогазових компаній та держбанків, а також запровадили ембарго на поставки до Росії військових товарів.

Нескінченний Brexit

Велика Британія мала покинути ЄС 29 березня. Утім, через відмову парламенту підтримати угоду прем’єрки Терези Мей та Євросоюзу, Brexit довелося відкласти. Зрештою ЄС погодився відтермінувати вихід королівства до 31 жовтня. Мей просила партнерів дати час вирішити усі внутрішні питання до 30 червня. Водночас в Європі дійшли висновку, що британцям необхідно дати час із запасом.

У ЄС зазначили: якщо Лондон буде готовий покинути Євросоюз до Дня всіх святих, то Brexit відбудеться 1-го числа наступного місяця після відповідного голосування британського парламенту.

У червні сторони домовилися провести ще один саміт для оцінки прогресу у питаннях Brexit.

Читайте також: І знову про Brexit: у Великій Британії створили партію для “божої кари” уряду

Якби Європейський союз відхилив пропозицію Мей щодо відтермінування, то опівночі 12 квітня відбувся би “жорсткий Brexit”, тобто Велика Британія покинула би Євросоюз без угоди. Це мало б негативні економічні наслідки для обох сторін.


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.