Новостворений віртуальний музей бортництва презентували в Києві по закінченню Національного проєкту “Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі”. На інтерактивній платформі зібрані результати пошуково-дослідницької роботи, яка проводилася впродовж чотирьох з половиною місяців у Київській, Житомирській та Рівненській областях.

Сьогодні сайт Віртуального Музею бортництва працює у вільному доступі. Це єдина за своїми масштабами платформа, яка в повному обсязі презентує традицію бортництва в Україні. У розділах сайту зібрано статті, відео- та фотогалерея, експозиція, тривимірні моделі приладів для бортництва. Також там створені віртуальні філії музеїв трьох областей, де є експозиції по бортництву.

Віртуальний музей бортництва унікальний тим, що тут зібрано єдиний фотомасив усіх даних про бортництво. Ці світлини також включені до іміджевого фотоальбому “Бортництво Полісся”, який вміщує 16 наукових статей провідних науковців і краєзнавців, які розробляли цю тематику. Крім того, у межах проєкту було розроблено інтерактивні просвітницькі матеріали, що можуть стати основою досьє для номінування традиції до Репрезентативного списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Упродовж проєкту організатори також провели фотовиставку “Борть. Життя. Полісся”, онлайновий урок із бортництва та конкурс дитячого малюнку “Якби я був бортником”.

Як заявила під час підсумкової пресконференції директорка Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидатка історичних наук, кураторка проєкту Влада Литовченко, традицію бортництва не варто розглядати виключно в контексті хобі чи ремесла.

“Це прадавня традиція, дуже значуща для України. Ми знаємо про існування бортництва впродовж півтори тисячі років. І його роль ще не достатньо розкрита, висвітлена та презентована. Раніше вважалося, що осередки бортництва в Україні існують лише в Житомирській і Рівненській областях. Проте нам вдалося знайти локальні осередки на Київщині, тож ми створюватимемо облікову картку й будемо подавати її на розгляд експертної ради при Міністерстві культури та інформаційної політики України з тим, щоб розширити ареал бортництва в Україні”, – зазначила кураторка проєкту.

Народна депутатка Єлізавета Богуцька додала, що крім національного списку, потрібно добиватися включення українського бортництва до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

“Внесення бортництва до національного списку вже відбулося – зробити таке досьє було непросто. Але цьогоріч розглядатиметься транскордонна номінація до переліку елементів нематеріальної спадщини людства ЮНЕСКО, поданого Білоруссю і Польщею. І якимсь дивним здається це досьє без Українського Полісся. Україна обов’язково надасть всебічну підтримку, щоб доповнити це досьє і приєднатися до транскордонної номінації”, – повідомила заступниця міністра культури й інформаційної політики України Світлана Фоменко.

Про те, що українське бортництво широко не представлено у світі, нарікає також провідна наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики й етнології̈ ім. М. Т. Рильського, кандидатка історичних наук, наукова керівниця проєкту Галина Бондаренко. Науковиця збирається написати довідку про проєкт до BBC із посиланнями на дослідження.

“Ми європейська країна, і традиції бортництва у нас ніколи не зникали. Вони просто мало популяризувалися й про них мало знають”, – впевнена вона.

Задля того, щоб і через 100 років дослідники могли звернутися до цієї теми, голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов зазначив, що Держархів готовий прийняти матеріали проєкту для зберігання в будь-якій установі.

“Проєкт чітко вкладається в стратегію розвитку архівної галузі, яку ми розробили та впроваджуємо. Ми повинні мати доступні, спроможні, прозорі й відкриті архіви. У короткі терміни організувати пошук даних у різних архівах було певним викликом для нас, але ми впоралися”, – зазначив пан Хромов.

Національний проєкт “Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі” відрізняється від інших своїм крос-регіональним характером, роботою з широкими цільовими авдиторіями, наявністю цифрової складової та сталістю. Саме зваживши на ці складові, Український культурний фонд, за словами його виконавчої директорки Юлії Федів, вирішив підтримати ініціативу.

Нагадаємо, Національний проєкт “Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі” був реалізований за підтримки Київської, Житомирської та Рівненської облдержадміністрацій. Партнерами проєкту виступили Вишгородська міська рада, Управління культури і туризму Рівненської ОДА, Олевський краєзначий музей та Сарненський історико-етнографічний музей. Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Медіа-партнери проєкту: інформаційна агенція “Погляд”, газети “Слово”, “Сільське життя”, “Голос України” та “Вишгород”, портали “Український інтерес” та Gazeta.ua. Іміджевий партнер проєкту – бренд українського одягу Foberini.

В Україні вперше презентували фотопроєкт, присвячений бортництву (ФОТО)

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram