6 серпня в Україні запрацювали нові вимоги маркування їжі. Відповідно до українського законодавства, споживачі мають бути максимально проінформовані щодо потенційної покупки.

Нові вимоги призначені не лише на виробників та продавців, а й на їжу, яку реалізують у закладах громадського харчування.

Інформація про продукт повинна бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача. У жодному разі не має вводити людину в оману стосовно характеристик, властивостей та складу. Ця вимога поширюється як на рекламу продуктів, так і на спосіб їхнього розміщення та представлення для реалізації, зокрема форму, зовнішній вигляд, упаковку.

На продукції обов’язково має бути інформація про наявність речовин, які спричинюють алергічні реакції або непереносимість, ГМО, розморожування або піддавання продуктів іонізуючому випромінюванню, наявність доданої води тощо.

Увагу законотворці приділили терміну придатності: у документі дали роз’язснення відмінностей між “вжити до” та “краще спожити до/краще спожити до кінця…”.

Генеральний директор Директорату безпечності та якості харчової продукції Микола Мороз пояснив у чому полягає основа ідея цього підходу:

“На ринку існують швидкопсувні та небезпечніші з точки зору мікробіології продукти, для яких має бути зазначена дата “вжити до”. Така позначка інформуватиме про те, що на наступний за цією датою день продукт може ставати небезпечним, наприклад, сире або охолоджене м’ясо, сира риба, яйця”.

Водночас є продукти, які ще залишаються безпечними якийсь час, навіть після закінчення маркованого терміна придатності, наприклад, цукор, кава тощо. Для таких продуктів буде вказана дата завершення мінімального терміну придатності, що позначатиметься фразами “краще спожити до…”, “краще спожити до кінця…”.

За надання неточної чи недостовірної інформації юридична особа має сплатити штраф розміром 15 мінімальних зарплат (від 1 січня 2019 року мінімальна зарплата – 4 173 гривні), а фізична особа-підприємець – 10 мінімальних зарплат. За введення споживачів в оману щодо речовин і продуктів, які викликають алергічні реакції або непереносимість, штраф становить 30 мінімальних заробітних плат для юридичних осіб і 20 – для фізичних осіб-підприємців.

Верховна Рада України ухвалила закон “Про інформацію для споживачів харчових продуктів” 6 грудня минулого року. Президент підписав документ 4 лютого 2019-го.


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.