10 жовтня на території Національного музею архітектури і побуту України відбулася презентація фотовиставки “Борть. Життя. Полісся”. Вперше в Україні в одному місці було зібрано фото та документи з низки українських архівів та знімки, зроблені під час науково-дослідницьких експедицій до місць сучасного побутування бортництва Київської, Рівненської та Житомирської областей.

Виставка стала одним із найяскравіших фрагментів Національного проєкту “Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі”, який ініційований Вишгородським історико-культурним заповідником і реалізується за підтримки Українського культурного фонду. На фотовиставці поєднано експозиційно-фондові та архівні матеріали різних часів з існуючими у наш час осередками традиції у межах теми бортництва українського Полісся.

Фотопроєкт “Борть. Життя. Полісся” реалізується у співпраці з державною архівною службою України, Центральним державним архівом вищих органів влади України, Центральним державним архівом кіно- і фотодокументів імені Пшеничного, Державним архівом Київської області та за підтримки Державних архівів Рівненської і Житомирської областей.

Кураторка проєкту, директорка Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидатка історичних наук Влада Литовченко зазначила, що цей проєкт є вдалим симбіозом міжсекторального, музейно-архівного співробітництва: “На світлинах зображено унікальні артефакти – від минувшини до сьогодення. Вперше в Україні ці фотоматеріали презентовано в широкому форматі. Завдяки співпраці з нашими архівами вдалося дослідити еволюцію бортництва, зібрати максимальну кількість фотоматеріалів про бортництво і бджільництво України”.

Фінальним акордом проєкту стане створення Віртуального музею бортництва з віртуальними філіями, до якого також увійдуть оцифровані матеріали, представлені на фотовиставці. Партнерами стала низка музейних закладів України – окрім Вишгородського історико-культурного заповідника, це Національний музей архітектури і побуту України, Національний історико-архітектурний заповідник “Переяслав”, Рівненський краєзнавчий музей, Олевський краєзнавчий музей, Сарненський історико-етнографічний музей, і музей “Українське село”, які містять експозиції бортництва.

Проєкт іде в унісон зі Стратегією розвитку архівної справи. Як зазначив Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов, Служба візьме по завершенню проєкту всю авдіовізуальну частину на державне зберігання. “До того ж, варто подумати про створення архівної колекції на підставі фотографій про бортництво – щоб через 10, 50, 100 років дослідники могли швидко знайти відповідні матеріали”, – додав Хромов.

Відома мистецтвознавиця Світлана Долеско звернула увагу, що Український культурний фонд підтримав велику кількість проєктів, і учасники проєкту “Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі” провели велику роботу, спрямовану на збереження і розвиток культурних традицій.

Про деякі знайдені унікальні документи, розповіла наукова керівниця проєкту, провідна наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАНУ, кандидатка історичних наук Галина Бондаренко.

“Один з найцікавіших документів – це грамота, за якою полковник Василь Підгорецький передає в оренду борті, що знаходилися в Києві, на землі церкви Василя Кесарійського. Також до фотопроєкту увійшла світлина з експедиційного щоденника відомої етнологині Наталі Заглади, зроблена під час експедиції 1936 року до Чорнобильського та Димерського районів. Це пасіка Зіновія Круковця – у нього була невелика кількість рамкових вуликів, але основну частину пасіки складали колодні вулики. Ще одне цікаве фото – з архіву кіно- і фонодокументів ім. Пшеничного. На фото, яке знаходиться в архіві документів, що під час Другої світової війни були вивезені до Німеччини, а потім повернуті в Україну, – акуратна пасіка з колодних вуликів”.

За твердженням Бондаренко, науковці того часу фіксують, що коли вони йшли селами, то скрізь бачили борті, які висіли на деревах, стояли біля будинків і в садах. Це свідчить про те, що бортники використовували різні техніки.

Генеральна директорка Національного музею архітектури і побуту України, заслужена працівниця культури України Оксана Старак-Повякель звернула увагу, що територія для презентації фотопроєкту була обрана дуже вдало. “Це середовище, де можна побачити оригінальні вулики, дізнатися, як саме вони були встановлені на деревах у давні часи. Мед у Русі був одним з найголовніших засобів виживання. З одного баку, це смачно і поживно, з іншого – кращого антисептика, ніж мед і продукти бджільництва, не було. Окрім того, у часи Русі особливо на Поліссі, бортний та хутровий промисли були основними, мед і хутро були предметами експорту. За знищення чи пошкодження борті людину чекала смертна кара”.

Директорка музею також розповіла, що до відкриття фотопроєкту “Борть. Життя. Полісся” підготовлено також виставку “Бортництво” і встановлено спеціальну табличку з QR-кодом. Після завершення проєкту всі відвідувачі зможуть просканувати код і дізнатися про історію бортництва, побачити ці унікальні знімки, які будуть також оцифровані й розміщені у Віртуальному музеї бортництва.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram