Законопроєкт про дематюкацію від Ольги Богомолець розглядатиме Рада нового скликання, заявив Андрій Парубій на підсумковій пресконференції 5 липня.

“Передав законопроєкт на розгляд профільного комітету, чекатиму профільної оцінки. На її основі будуватиму своє відношення до цього законопроекту. Очевидно, що він не може бути розглянутий у цій каденції на цій сесії Верховної Ради”, – сказав Парубій.

З огляду на це профільний комітет запланував розгляд документу на засіданні 10 липня.

Окрім цього, Парубій розповів чи користується він лайкою у своєму житті: “Лайливе слово від мене ніколи не чули, а якщо чули, то хіба в екстремальних ситуаціях. І то, не грубі лайливі слова, а скоріш пом’якшену форму нецензурних висловів. Використовував їх хіба тільки тоді, коли на Майдані могли відбуватися якісь екстремальні ситуації тощо”.

Нагадаємо, що 2 липня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт “Про протидію лихослів’я” або ж про дематюкацію мови. Документом передбачені штрафи за нецензурну лайку в публічних виступах, інтернет-матеріалах та в етері телебачення. Реакція суспільства не забарилася. Майже за добу соцмережі кишіли думками людей щодо нового закону.

Читайте також: Прем’єр Чехії розкритикував Мілоша Земана за матюки в прямому ефірі

Байдужою не залишилася й очільниця МОЗу Уляна Супрун, яка підійшла до питання з наукової точки зору і розповіла про користь лайки для людського організму. Зокрема пані Уляна вважає: якщо ви вжили нецензурне слово в слушний момент для опису ставлення до ситуації та не образили ним співрозмовника – ви трішки оздоровили свій організм. Якщо реагувати матюками на складну неприємну ситуацію, людина відчуває полегшення. Однак і зловживати лайкою очільниця МОЗу не рекомендує. Мозок поступово звикає і перестає реагувати на нецензурщину як на щось екстраординарне.

Важко знайти людину, яка ніколи не вживала лайки. Практично неможливо. Ненормативна лексика є частиною й української культури. Ми маємо доволі різноманітний сороміцький фольклор, а сучасні письменники охоче користуються непристойною частиною словника української мови. Детальніше про це у матеріалі “Якщо без “б”.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter