Під час засідання у четвер, 20 грудня, депутати Верховної Ради продовжили дію мораторія на продаж землі сільгосппризначення. Нардепи 231 голосом погодилися, що обмеження має діяти до набрання чинності законом “Про обіг земель сільськогосподарського призначення”, але не раніше 1 січня 2020 року.

Утім, цього закону ще немає. Його має розробити та до 1 березня внести на розгляд парламенту Кабінет міністрів. Ще влітку минулого року прем’єр-міністр Володимир Гройсман, стверджував, що уряд продовжує працювати над законом.

Загалом Верховна Рада розглянула 15 аналогічних законопроектів. Єдина їхня відмінність – строк на який мав бути продовжений мораторій. В одному з них навіть пропонувалося його скасувати на річницю від дня народження Володимира Леніна – 22 квітня 2019 року.

Мораторій на землю – у чому сенс?

Мораторій на продаж сільгоспземель запровадили як тимчасову норму у 2001 році. Утім, у перехідних положеннях Земельного кодексу йдеться, що зняти його можна тільки після того, як запрацює закон про обіг землі. Тобто якби дію мораторію депутати не продовжили, ринок землі все одно не запрацював би, пояснюють експерти.

Отже, для початку потрібно ухвалити закон “Про обіг земель сільськогосподарського призначення”. Проте одномоментово ринок не запрацює. У міністерстві агрополітики кажуть, що відкрити його вийде не раніше ніж за два роки після ухвалення відповідного закону. Це пов’язано з крупними орендаторами, які накопичили гектари земель. Власникам паїв доводиться здавати свої ділянки у довгострокову оренду великим агрохолдингам, втрачаючи гроші, адже у Європі розцінки значно вищі.

Депутати під час обговорення у четвер погрожували надати списки латифундистів, які вже нібито володіють вітчизняними землями. Власне, лякалки, що транснаціональні корпорації одразу ж скуплять українську землю, як тільки запрацює ринок, лунають вже майже 20 років. Це одна з головних причин, чому гальмується процес створення ринку землі.

За підрахунками Світового банку, земельна реформа дала б Україні 1,6% щорічного приросту ВВП. Тому її вважають ключовою. У Центрі економічної стратегії кажуть, що прозорий повноцінний ринок сільгоспземлі простимулює надходження до бюджету 12,4 мільярда доларів одноразово і приноситиме додаткові 52 мільйони доларів щорічно. Земельна реформа також згадується у програмі співпраці України з МВФ.

“Я розумію, що, на жаль, шансів на виважене державницьке рішення про створення, наприклад, цивілізованого ринку землі наразі дуже мало”, – заявив наприкінці вересня президент Петро Порошенко під час свого щорічного послання парламенту.

Українська земля та європейський суд

Цікаво, що Конституційний суд відмовився оцінювати конституційність мораторію. Ще в травні цього року Європейський суд з прав людини в одній зі справ визнав, що обмеження на продаж землі порушує право розпоряджатися власністю. Вирішувати це питання має уряд, проте зволікання можуть обернутися для держави мільярдними грошовими компенсаціями.

Читайте також: Світлана Писаренко. Земля – товар, або мораторій на мораторій

Сьогодні з 41,6 мільйона гектарів всіх сільгоспземель 30,8 мільйона гектарів перебувають у приватній власності. Мораторій блокує 96% ринку землі. Тобто власники можуть здавати паї в оренду, залишати їх у спадок, обмінювати на інші ділянки, але не можуть їх продавати чи використовувати як заставу. Відкриття ринку землі допоможе витягнути село із напівмертвого стану, створить нові робочі місця та суттєво покращить аграрну галузь в країні, кажуть фахівці.

Утім, ще одне гальмо земельної реформи – побоювання, що сільгоспземлю скуплять забудовники, і в полях колоситиметься вже не пшениться, а хмародряпи. Проте такі оборудки відбуваються і за дії мораторія: землю виводять із сектору сільського господарства та забудовують. Саме тому відкритий ринок землі викорінить цю корупцію.

“В Україні найкраща земля в Європі, можливо, навіть у світі. Але порівняйте ціну на землю в світі і в Україні. Тут набагато нижча. А якщо б була можливість продавати землю, то й на оренду ціна була б вищою. І коли ми говоримо про зняття мораторію, ми не маємо на увазі необхідність продавати землю. Лише можливість”, – казав раніше в інтерв’ю “Українському інетерсу” головний економічний радник прем’єр-міністра України, очільник стратегічної групи радників з підтримки реформ (SAGSUR) Іван Міклош.

Читайте також: Жан-Жак Ерве: У сільському господарстві має бути як у мушкетерів

А що думають самі люди

“Різниця у відповідях респондентів може бути до 10 процентних пунктів, залежно від того, як було сформульоване запитання: довкола скасування мораторію, чи довкола можливості розпорядитися своєю земельною ділянкою. У другому випадку, кількість позитивних відповідей більша. Люди хочуть мати право продати, коли їм буде потрібно. А коли в питанні звучить про мораторій, сприймають це як “страшилку”, – коментує спільне дослідження GfK та Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський – заступник виконавчого директора ЦЕС.

За його словами, однією з особливостей відповідей є велика кількість тих, хто не визначився з позицією. Таких майже 40%. А тих, хто “не підтримує” чи “скоріше не підтримує” – 43%. Найменше противників земельної реформи – у Києві та східних областях. Утім, більше половини респондентів з південних, східних областей та Києва не мають чіткої позиції. На заході країни спостерігається більша поляризація прихильників та противників реформи.

Між іншим, українці не вважають земельну реформу пріоритетною. Як пояснює Яблоновський, це пов’язано з тим, що вони мало про неї знають. Проте зараз навіть прихильники збереження мораторію кажуть про необхідність створення ринку землі.


Владислав Недашківський, “Український інтерес”