Український інститут книги здійснив короткий огляд продажів прав за кордон за період 2013–2020 роки задля вдосконалення наступних програм Інституту, а також інших програм, націлених на посилення видимості України у світі, що може бути корисним для всіх партнерів УІК, а також усіх компаній та ініціативних груп, що спільно з нами працюють на зміцнення бренду України за кордоном.

Згідно огляду УІК, з 2014 до 2018 року ми бачимо стабільне зростання продажів прав за кордон. Зменшення кількості публікацій у 2019 р. на 30% стосовно 2018 р. може бути незначним чином пов’язане із негативною динамікою обсягу ринку книги в Україні в 2019 році (зниження на 7,15%), проте більшою мірою — внутрішніми змінами в стратегіях видавців, які зосередилися на вітчизняному ринку.

З 2014 до 2018 року ми бачимо стабільне зростання продажів прав за кордон. Зростанню попиту на українські публікації за кордоном могли посприяти низка факторів: 

  1. Зростання попиту на український, (в т. ч. культурний) продукт на внутрішньому ринку і тренд підтримки власного виробника на тлі політичних подій 2014-го року, що спричинив перехід багатьох видавців на україномовний контент, а отже і розширення пропозиції для закордонних партнерів.
  2. Зростання видимості України в інформаційному просторі якому сприяли  революція, анексія АР Крим, війна на Сході України, серіал HBO «Чорнобиль» (про це свідчать і результати «Дослідження сприйняття України за кордоном», оприлюднені у березні 2021 р. Українським інститутом) 
  3. Етап формування українського книжкового ринку як самостійного у відносинах щодо купівлі і продажу прав насамперед через часткове припинення торгових відносин з Російською Федерацією (введення обмежень на імпорт продукції), а також завдяки формуванню мовного ринку, захищеного українським законодавством (закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”). 
  4. Разом із національною, зросла і міжнародна активність видавців, зокрема щодо представлення української літератури і книги на престижних міжнародних ярмарках (зокрема й завдяки регулярній організації участі України з національними стендами Українським інститутом книги).

Зменшення кількості публікацій у 2019 р. на 30% стосовно 2018 р. може бути незначним чином пов’я зане із негативною динамікою обсягу ринку книги в Україні в 2019 році (зниження на 7,15%), проте біль шою мірою — внутрішніми змінами в стратегіях видавців, які зосередилися на вітчизняному ринку.

2020 

Найбільше перекладів творів вийшло у Китаї (20), Болгарії (13), Польщі (13), США (12)  та Чехії (11). Найбільша кількість перекладів  здійснена на англомовний ринок, що є найбільш конкурентним у світі — 18 перекладів.  Загалом, у 2020-му вийшло 5 видань французькою мовою. Іспаномовний ринок також побачив 5 перекладів, а німецькомовний — 9.  Своєю чергою, англомовний переклад літературного твору значно збільшує шанси виходу на наступні ринки. Згідно з нещодавнім дослідженням видавничої галузі України проведе ним УІК у партнерстві з Британською Радою, однією з причин меншого попиту на українську художню літературу є критичний брак фахівців, які б володіли українською та могли б оцінити якість твору. Відповідно наявність англомовної версії де-факто є свідченням конкурентоздатності тексту та робить його більш  доступним для наступних закордонних появ.

Серед перекладів — твори як уже відомих українських письменників (Сергій Жадан, Андрій  Кокотюха, Юрій Андрухович, Юрій Іздрик), так і молодих авторів — Мирослава Лаюка, Олесі  Яремчук, Тамари Горіха Зерня. Найпопулярнішими авторами стали Романа Романишин та Андрій Лесів (творча майстерня «Аґрафка») з 12 перекладами художніх творів, за ними йдуть Оксана Була та Марія Жученко з творами для молодшої аудиторії (по 11 публікацій в кожної авторки), потім Катерина Міхаліцина із серією «Хто росте» (8  публікацій). Серед авторів художньої літератури та нон фікшн лідером став Сергій Жадан з 5 закордонними виданнями, після нього йдуть Олег Сенцов з 4 проданими ліцензіями та Оксана Забужко з 3 творами виданими в США. Окрім того, серед перекладів фігурують і видання класиків (Марко Вовчок, Микола Бажан). 

Читати більше: В Україні щодня читають лише 8% людей – Інститут книги

Втім, мова придбання прав на книгу може відрізнятися від державної мови країни яка їх купляє. Наприклад, права на цифрову версію трьох творів Романи Романишин і Андрія Лесіва данське видавництво придбало одразу на англійську, французьку та власне на свою державну мову. Таким чином видання з’явилося одразу на трьох мовних ринках. Подібні ситуації зазвичай трапляються з авторами які вже встигли зарекомендувати себе на міжнародній книжковій арені та видавець може бути певним за успіх твору. Деяких українських авторів представляють закордонні літературні агенції та власні літагенти, найчастіше вони обирають  вже відомих авторів, які стало пропонують нові й нові видання. Серед них можна перелічити такі ім’я як Сергій Жадан, Юрій Андрухович чи Оксана Забужко, а подекуди й Макс Кідрук та інші.

2013-2020 

Серед найактивніших покупців українських книжок за останні 7 років — Болгарія (143 назви), Китай (98 назв), В’єтнам (61 назва), Польща (47 назв), Словаччина (41 назва), США та Чехія (по 30 назв). За цей час у світі було видано понад  830 перекладів з української. 

Читати більше: У Польщі хочуть ввести фіксовану ціну на книги

Серед публікацій переважає дитяча література, хоча з 2014-го року почала стрімко зростати популярність художніх та нехудожніх видань на політичну та історичну тематики. Азійські ринки, в першу чергу Китай і В’єтнам, цікавляться виключно книжковою продукцією для молодшої  аудиторії. Така ситуація спричинена зокрема й  браком перекладачів. 

Найпопулярнішими авторами, книги яких були перекладені в 2013–2020 рр. за кордоном, були Романа Романишин та Андрій Лесів (79 перекладів), Сергій Жадан (45 перекладів), Оксана Була (33 переклади) та Катерина Міхаліцина (28 перекладів). 

Висновки 

Посилення державної підтримки є критично важливою для просування української літератури за кордоном. Окрім того, існує потреба у визначенні ключових країн/мовних ринків для перекладів вітчизняних авторів, зокрема за співпраці з Українським інститутом, МЗС України та Офісом з просування експорту.  

Читати більше: Українськомовна література стала популярнішою серед читачів, ніж книги російською – дослідження

Український інститут книги бачить необхідність міжнародної співпраці: участь в міжнародних книжкових ярмарках у статусі почесного гостя, активне інформування світової літературної спільноти щодо відомих українських публікацій, започаткування Всесвітнього конгресу перекладачів з української мови, провадження резиденцій та студійних візитів для іноземних перекладачів і авторів в Україні, просування викладання української мови й літератури в провідних університетах світу; в т.ч. шляхом розвитку партнерств із основними українськими та за кордонними культурними інституціями; важливе  також і розв’язання проблеми браку актуальних словників з/на українську мову. 

Український інститут активно працює над тим, щоб українські книжки та інформація про них були доступними онлайн та офлайн за кордоном. У тому числі в плані інституту на 2021 рік передбачено проведення Дослідження доступності української книги і літератури у світі. Конкретні дії також представлені в рамках нещодавно представленої Стратегії розвитку читання 2021-2025.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram