Василь Вишиваний. У столиці встановили погруддя австрійському архікнязю

Вільгельм Франц фон Габсбурґ-Лотрінґен, більше відомий в Україні як Василь Вишиваний – політик і військовий, літератор, полковник Армії Української Народної Республіки та представник австрійської монархічної родини, який став українським патріотом й активним учасником подій Української революції початку XX століття.

Бронзове погруддя Василю Вишиваному відкрили на День вишиванки, 20 травня, у середмісті Києва – у сквері  неподалік станції метро Лук’янівська. Автори пам’ятника – скульптори Михайло Горловий та Олександр Фурман. Про це повідомляє Україна молода.

Вільгельм фон Габсбурґ походив із імператорського роду Габсбурґів, який правив в Австро-Угорщині. Він з’явився на світ рівно 125 років тому – 10 лютого 1895-го, в родинному маєтку неподалік міста Пула на острові Люссін (Далматія, нині територія Хорватії).

Його батьком був ерцгерцог Карл Стефан, а сам Вільгельм – троюрідний племінник тогочасного імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа І. У родині панували полонофільські настрої, але юнак не поділяв їх від самого початку.

Одного разу він сам поїздом вирушив на Гуцульщину та кілька днів мешкав у заможного гуцула Дмитра Доник-Шекерика. Із цього почалося його знайомство з українською культурою.

Своє прізвисько Вишиваний ерцгерцог отримав під час Першої світової війни, коли служив офіцером 13-му уланському полку австро-угорської армії.

Цей полк переважно складався з українців, з якими молодий австрійський князь потоваришував та досконало вивчив українську мову. Один із його побратимів подарував йому вишиванку, яку той почав постійно носити. Саме через це його прозвали «Вишиваним».

Знайомитись з українською культурою він почав ще за часів його дитинства, коли його батьки переїхали до маєтку в польському місті Живець (на заході тодішньої провінції Галичина). Вільгельм був великим поціновувачем творів Івана Франка, Василя Стефаника та Тараса Шевченка.

Після поразки Росії у війні в 1918 році та встановленням влади Павла Скоропадського в Україні, Василя Вишиваного було призначено командиром австрійської «Групи архікнязя Вільгельма», до складу якої увійшли сформований в 1914 році легіон Українських січових стрільців, який він вберіг від розформування після передислокації їх на територію України.

Він продовжував співпрацювати з українською владою і за часів Директорії, отримав чин полковника армії УНР, однак згодом виїхав з України на знак протесту проти Варшавського мирного договору з Польщею, за яким полякам відійшов захід України.

Вишиваний  постійно перебував під наглядом спочатку німецького Гестапо, а після поразки Німеччини ним зацікавились і радянські спецслужби. В 1947 році його звинуватили у звʼязках з ОУН та посадили під арешт спочатку до Карлсбадської тюрми в Чехії, а згодом перевели до Лукʼянівської в’язниці у Києві, де його протримали півроку в режимі постійних допитів.

Вільгельма збирались увʼязнити до радянських таборів на 25 років, однак вирок так і не привели в дію: Василь Вишиваний помер в 1948 році від туберкульозу, який сформувався через погані умови утримання. Місце поховання Вишиваного невідоме, найімовірніше його поховали біля огорожі Лукʼянівського цвинтаря.

У сучасній Україні на честь Василя Вишиваного названо вулиці в Києві, Івано-Франківську, Чернівцях, Кам’янці-Подільському, Запоріжжі, Первомайську, площу у Львові, провулок в Одесі. Життя та діяльність цього непересічного діяча детально розглянуті в дослідженні істориків Юрія Терещенка і Тетяни Осташко “Український патріот із династії Габсбурґів”.

Василь Вишиваний – австрійський ерцгерцог у боротьбі за Україну

Вони воювали не за нагороди: церемонія передачі бойових хрестів УПА