У Стокгольмі традиційно назвали лавреатів Нобелівської премії з медицини чи фізіології. Цьогоріч головний приз присудили за відкриття способу реакції клітин на присутність кисню.

Лавреатами стали американський лікар-онколог, професор медицини Гарвардського університету Вільям Келін, британський лікар та науковець Пітер Раткліфф, а також американський науковець Ґреґґ Семенца з університету Джона Гопкінса.

Дослідники вивели молекулярні механізми, які регулюють активність генів у відповідь на різні рівні оксигену. Зокрема науковці дослідили адаптацію клітин до нового рівня кисню.

Дослідження науковців розкриває один із найбільш життєво необхідних адаптивних процесів, який формує базу для розуміння впливу кисню на метаболізм і психологічну функцію. На основі цього дослідження можна будувати нові стратегії для боротьби з анемією, раком тощо.

Нобелівський тиждень триватиме до 14 жовтня: 8 жовтня назвуть лавреатів премії з фізики, з хімії – 9 жовтня, з літератури – 10 жовтня, переможців премії миру оголосять 11-го, а премії з економіки – 14 жовтня.

Цьогоріч лавреати отримують по 9 мільйонів шведських крон – це майже мільйон доларів. Гроші переможцям традиційно дадуть 10 грудня – у день смерті засновника премії, шведського винахідника Альфреда Нобеля.

Торік Нобелівську премію у галузі медицини чи фізіології отримали двоє вчених – американець Джеймс Еллісон та японець Тасуку Хондзе “за їхні відкриття терапії раку шляхом інгібіції негативного імунного регулювання”. Тобто за можливість створення антионкологічного імунітету.

До речі, цьогоріч абелівською лавреаткою з математики вперше стала жінка. Премія названа на честь норвезького математика Нільса Генріка Абеля. Її заснував уряд Норвегії у 2002 році, і, починаючи з 2003-го, премію щорічно присуджують видатним математикам сучасності. Її іноді називають “нобелівською премією” з математики – як відомо, Нобеля у цій царині відзнака не дають. За легендою, Альфред Нобель не включив математику до списку дисциплін своєї премії, бо його кохана пішла від нього до математика. Це лише припущення, а що ж стало справжньою причиною ігнорування цієї галузі Нобелем – невідомо.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram