У Стокгольмі назвали володарів цьогорічної Нобелівської премії з хімії. Премію розміром дев’ять мільйонів шведських крон розділять між трьома науковцями.

Одним з переможців став американський професор Джон Ґуденаф. Він запропонував використовувати кобальтин літію як катод в літій-іонному акумуляторі. Над дослідом науковець почав працювати ще у 80-х. До речі, Ґуденаф у свої 97 років став найстаршим лавреатом в історії Нобелівської премії.

Фундамент літій-іонного акумулятора заклали під час світової нафтової кризи у 1970-х роках. Саме англійський хімік М. Стенлі Віттінгем працював над розробкою методів, які допоможуть використовувати енергію без викопного палива. Він почав розробляти літій-іонні акумулятори, за що цьогоріч також став Нобелівським лавреатом.

А от японець Акіра Йошіно і став винахідником літій-іонного акумулятора, який наразі є в кожному ноутбуці. За це він розділив “нобеля” зі своїми колегами-хіміками.

Торік головну нагороду наукового світу вручили трьом науковцям. Половину премії отримала американка Френсіс Арнольд “за направлену еволюцію ферментів”. Другу половину розділив дует британця сера Грегорі Вінтера та американця Джорджа Сміта “за фаговий дисплей антитіл та пептидів”.

Нагадаємо, 7 жовтня у Стокгольмі назвали лавреатів Нобелівської премії з медицини чи фізіології. 8 жовтня оголосили імена володарів премії з фізики.

Нобелівський тиждень триватиме до 14 жовтня: володарів “нобеля” з літератури назвуть 10 жовтня, переможців премії миру оголосять 11-го, а премії з економіки – 14 жовтня.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram