У Стокгольмі оголосили імена володарів Нобелівської премії з фізики. Головний приз – дев’ять мільйонів шведських крон – цьогоріч розділили між двома дослідженнями.

Частину премії отримає канадсько-американський науковець Джеймс Піблз за теоретичні відкриття у фізичній космології, іншу – швейцарські астрономи Мішель Майор та Дідьє Кело за відкриття екзопланети на орбіті навколо сонцеподібної зірки.

Погляди Джеймса Піблза змінювали космологію впродовж останніх п’ятдесяти років. Наразі вони є основою сучасних уявлень про Всесвіт. Теоретичні відкриття фізика сприяли нашому розумінню того, як розвивався Всесвіт після Великого вибуху.

У жовтні 1995 року Мішель Майор та Дідьє Кело оголосили про перше відкриття планети поза Сонячною системою – екзопланету, що обертається на орбіті зірки сонячного типу. Це відкриття розпочало революцію в астрономії: відтоді в галактиці Чумацький шлях знайшли понад 4 000 екзопланет.

Торік нагороду з фізики отримали американець Артур Ашкін, француз Жерар Муру і канадійка Донна Стрікленд за новаторські винаходи у галузі лазерної фізики.

7 жовтня у Стокгольмі назвали лавреатів Нобелівської премії з медицини чи фізіології. Головний приз присудили Вільяму Келіну, Пітеру Раткліффу та Ґреґґу Семенці за відкриття способу реакції клітин на присутність кисню.

Нобелівський тиждень триватиме до 14 жовтня: 9 жовтня назвуть лавреатів з хімії, з літератури – 10 жовтня, переможців премії миру оголосять 11-го, а премії з економіки – 14 жовтня.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram