У Києво-Печерській лаврі показали мури часів Київської Русі (ФОТО)

Мур був зведений ще за часів Київської Русі до монгольської навали. Фото: Юлія Овсяннікова/Укрінформ

На території Києво-Печерського заповідника в Митрополичому саду для відвідувачів відкрили залишки фортифікаційної стіни. Мур був зведений ще за часів Київської Русі до монгольської навали, пише “Укрінформ”.

Зазначимо, що на всій території Київської Русі (понад 1 мільйона кв. км), збереглося лише 300 кам’яних споруд, які збудували наприкінці X – першої половини XIII століття.  У Києві ж відомо лише про понад 50 споруд.

“Кожна нова знахідка кам’яної споруди – це дійсно визначна подія, яка приносить цікаву інформацію щодо архітектури та культури давньої Русі. Тому важливо, щоб в Україні показувати ці автентичні залишки нашої старовини, яких у нас набагато більше, ніж в Росії. І це навіть з політичної точки зору дуже важливо”, – пояснив науковий співробітник Інституту археології Віталій Козюба.

Завідувач сектору археології Києво-Печерського історико-культурного заповідника Сергій Тараненко, який керував розкопками розповів, що перші пошуки фундаментів стіни були зроблені ще у 1951 році. Потім було ще кілька спроб віднайти стародавні мури, але лише зараз співробітникам музею вдалося точно визначити місце, де проходила стіна.

Крім цього, деякі розкопані знахідки, зокрема митні пломби, дають можливість попередніх висновків про те, що Києво-Печерська лавра вела торгівлю з іншим країнами, про що ще не було свідчень.

“Цим пломбами опломбовували товар, який йшов на експорт. І ідея така, що можливо монастир сам брав участь як суб’єкт зовнішньої торгівлі, або князі торгували, вони могли і стіни збудувати, і самі могли займатися зовнішньою торгівлею. Можливо, тут проходила дорога і був якийсь пункт, пов’язаний з цим”, – сказав Тараненко.

Нині фахівці-геологи проводять аналіз зразків каміння, з якого були збудовані мури. Також фахівці досліджують склад розчину, яким скріплювали каміння. За словами археолога, в різні періоди Київської Русі будівельники використовували різні варіанти розчину, і ці результати також можуть бути використані для уточнення часового проміжку будівництва цих мурів.

Нагадаємо, що історичну знахідку археологи розкопали наприкінці липня. Учені дослідили, що мур має довжину 21 метр. Ця знахідка була частиною стіни, яка оточувала “верхню” Лавру. Збудували її наприкінці XII століття, простояла вона близько 150 років, до нашестя монголо-татар і взяття Києва у 1240 році.

Збудували її на місці дерев’яної огорожі – так званого стовп’я. Після набігу монголо-татар у XIII столітті наступний кам’яний мур з’явився навколо Лаври аж наприкінці XVII столітті, за кошти гетьмана Івана Мазепи.