6 вересня в Києві на міжнародному архітектурному конкурсі обрали проєкт майбутнього Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”. Найкращою визнали команду австрійського архітектурного бюро Querkraft Architekten на чолі з ландшафтним архітектором Kieran Fraser Landscape Design.

Саме за їхнім задумом у столиці збудують перший у східній Європі меморіальний центр трагедії Голокосту. Цікаво, що розташують його там, де й відбувалися трагічні події 1941-1943 років.

Друге й третє місця дісталися командам із Данії (бюро Dorte Mandrup A/S) та Німеччини (merz merz) відповідно. Також до п’ятірки фіналістів увійшли роботи німецького Richter Musikowski та українського BURØ architects.

Відповідно до обраного проєкту, у Меморіальному центрі Голокосту будуть виставкові простори для основної та змінної експозицій, приміщення для архіву та музейної колекції, освітній і дослідницький центри, а також простір для публічних заходів.

Читайте також: Жертви Бабиного Яру

Майбутній “Бабин Яр” буде унікальним, адже центр стане й місцем пам’яті, і музеєм, і платформою для досліджень, публічних дискусій та рефлексії трагедії.

Концепція проєкту спрямована на сприйняття відвідувачів. Архітектурне рішення допомагатиме людям занурюватися в тодішні події й на фізичному рівні відчувати небезпеку й безпросвітність. Уже з перших кроків глядачі будуть змушені замислитися. Шлях до основної експозиції – це довгий, схожий на щілину, вхід, стіни якого поступово змикаються над людиною.

Шлях до основної експозиції. Фото: BYHMC

З одного боку, відвідувачі ніби проходять шлях жертв Бабиного Яру до місця загибелі, а з іншого – це аналогія до непомітного, але невпинного занурення суспільства в темряву насилля.

Основна експозиція. Фото: BYHMC

Після того, як гості пройдуть основну експозицію, розташовану на 20 метрів нижче рівня землі, на них чекає “серце” центру – найсвітліший простір “Бабиного Яру”. Це символ майбутнього та надії. Довкола нього – приміщення для діалогу, досліджень і публічних заходів. Цей контраст між темними та світлими просторами ще більше гратиме на відчуттях людей та занурюватиме їх у думки.

“Серце” Меморіального центру. Фото: BYHMC

Загалом, на конкурс надійшло 165 заявок від архітектурних бюро з 36 країн. Стартував відбір проєктів ще 19 грудня 2018 року. Члени журі оцінювали їх у два етапи за стандартами ЮНЕСКО та заздалегідь визначеними критеріями. Організатором була німецька компанія [phase eins]., яка, до речі, проводила конкурс на кращі проєкти меморіалу Героїв Небесної Сотні та музею Революції гідності.

Читайте також: У Києві сотні людей пройшли “Дорогою смерті” до Бабиного Яру (ФОТО)

Склад архітектурного журі:

  • сер Девід Аджайє, голова компанії Adjaye Associates, Великобританія;
  • Янош Віг, керівник архітектурного бюро “Янош Віг і партнери”, Україна;
  • Янош Карас, партнер-засновник компанії Aubök + Kárász Landscape Architects, Австрія;
  • Даніель Лібескінд, засновник Studio Daniel Libeskind, США;
  • професор Вольфганг Лорх, партнер-засновник компанії Wandel Lorch Architekten, Німеччина;
  • професор Райнер Махламакі, партнер-засновник компанії Lahdelma & Mahlamäki architects, Фінляндія;
  • Олександр Свистунов, головний архітектор Києва;
  • Кьєтіль Торстен, партнер-засновник компанії Snøhetta, Норвегія;
  • Сергій Целовальник, головний архітектор проєкту “Целіна”, головний архітектор Києва 1997-2005 років.

Читайте також: Президент створив комітет з розвитку заповідника “Бабин Яр”

До генерального журі увійшли:

  • Віталій Кличко, міський голова Києва;
  • Яна Барінова, виконавча директорка та директорка зі стратегії Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр” (BYHMC);
  • Віктор Пінчук, підприємець, меценат, засновник EastOne та Фонду Віктора Пінчука;
  • Рональд Лаудер, президент Всесвітнього єврейського конгресу;
  • Дітер Богнер, засновник і керівник компанії музейного проєктування bogner.knoll, Австрія;
  • Тамара Мазур, ексзаступниця міністра культури України.

Читайте також: У Бабиному Яру відкрили пам’ятник поетесі Олені Телізі

Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр” (BYHMC) – некомерційна освітня організація, яка має на меті гідно вшанувати пам’ять жертв трагедії Бабиного Яру, а також сприяти гуманізації людства через збереження та вивчення історії Голокосту.

Нагадаємо, за два роки окупації Києва нацисти розстріляли в Бабиному Яру від 70 000 до 100 000 осіб. Впродовж двох днів (29-30 вересня 1941 року) там убили 33 771 еврея. Це вважається одним із наймасовіших убивств під час Другої світової війни.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter