У Києві планують створити Алею українських діаспор. Активісти спілки українців Гамбурга й ініціатор Алеї Олег Резник розповіли, що хочуть у такий спосіб продемонструвати єдність України з українцями, які проживають на територіях інших держав. Це, на їхнє переконання, стане символічним відображенням того, що будь-яка діаспора наших співвітчизників через коріння своїх предків має духовний зв’язок з Україною.

“Наша ідея була посадити в Гамбурзі дерево від української громади. Глянули на ціну цієї послуги і вирішили замість одного дерева у Гамбурзі висадити 10 дерев в Україні. Ідею підтримали ще кілька громад з інших міст Німеччини, але досить швидко зацікавилися й інші країни”, – розповідає Резник.

У Facebook він познайомився з активістами, які у своєму районі (Русанівка, м. Київ) висаджували дерева та впорядковували довкілля. “Першим на мій заклик вігукнувся пенсіонер з Русанівки Леонід Албул, потім приєднався Олександр Білера. Так створилася наша група”.

Алея буде створена на території Русанівського парку, вздовж Дніпра. За словами організаторів проекту, ідея буде такою: одне дерево – одна країна. Планується висадити, щонайменше, сотню дерев.

Наразі до програми планують долучити громади із 34 країн: Данії, Хорватії, Іспанії Словенії, Швеції, Італії, Нідерландів, Японії, Естонії, Казахстану, Алжиру, Німеччини, Росії, Білорусі, Сербії, Португалії, Туреччини, Норвегії, Албанії, Йорданії, Австралії, Ірландії, Греції, Киргизстану, Франції, ОАЕ, Домініканської Республіки, Люксембургу, США, Малайзії, Ізраїлю, Сингапуру, Литви, Чорногорії. Організатори сподіваються, що до цієї акції приєднаються українці з усього світу.

Дерева, що пропонують висаджувати діаспоряни як символ українства, такі: дуб, верба, сакура, горобина, лавр, горіх, сосна, гінкго, липа, бук, береза, ялина, калина. Символи обираються через голосування всередині громади. Види дерев узгоджують з виконавцем робіт – Комунальним підприємством із утримання зелених насаджень Дніпровського району м. Києва. За їхніми вимогами, дерева мають бути акліматизовані до умов міста і паркових алей. Саджанці мають бути добре розвинені. Проектом також зацікавилися спеціалісти Національного ботанічного саду імені Миколи Гришка НАН України. Вони допомагають вирішити багато технічних питань.

Перші 20 насаджень планують висадити вже у квітні. Висаджувати їх будуть групами, за готовністю та згідно замовленню діаспор. Олег Резник зазначив, що проект зі створення Алеї погоджений з Управлінням екології та природних ресурсів виконавчого органу КМДА. Українська сторона ще працює над табличками.

Зараз в еміграції перебуває, за різними даними, від 10 до 20 мільйонів українців та їхніх нащадків. Історики виокремлюють чотири основні хвилі імміграції:

Перша хвиля – 1861 рік, вважається початком масової імміграції українців, яка тривала до 1914 року і привела за океан понад 180 тисяч українців.

Друга хвиля, спричинена Першою світовою війною, з 1920-го по 1930 рік за кордон ринув другий потік українських емігрантів.

Третя хвиля, зумовлена наслідками Другої світової війни, тривала з 1947-го по 1953 рік. Упродовж цього короткого часу до Канади приїхали 37 тисяч українських іммігрантів, а у Сполучені Штати Америки – 180 тисяч.

Четверта хвиля сталася після розпаду СРСР, і дуже відрізнялася від трьох попередніх. Більшість людей подалися в дорогу через скрутні економічні умови. Саме ця хвиля викликала справжній шок у “старої гвардії”. Оскільки там не очікували такого байдужого ставлення до української мови, культури, традицій. Та попри всі непорозуміння, нова імміграція поступово знаходить себе. Відроджується в неї любов до своєї мови і культури. Вона починає зближуватися зі старою імміграцією. Представники нової хвилі вже роблять поважний вклад в українське громадське й культурне життя.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter