У Подільському районі Києва, під час охоронно-рятівних досліджень на вулиці Щекавицькій, дослідники Інституту археології НАН України знайшли вулицю XVII-XVIII століть.

Фото: Олександр Никоряк

Археологи повідомили, що було виявлено велику колекцію археологічних матеріалів, які датуються ХІІ-ХІХ століттями. Серед знайдених артефактів – три давньоруські хрести-енколпіони, три свинцеві князівські печатки, мідна бляшка із зображенням Богородиці, піхви для шаблі ХІХ століття.


Фото: Олександр Никоряк

Читайте також: Законсервовані пам’ятки: як рятуватимуть культурну спадщину столиці

Очільник відділу археології Києва НАН України Всеволод Івакін наголосив, що в обстежених горизонтах здебільшого представлені культурні нашарування та археологічні об’єкти ХІХ століття, що утворилися після пожежі 1811 року та повного перепланування вуличної системи київського Подолу.

“Велика кількість монет та товарних пломб ХІХ століття є характерною для припортової зони, у якій розташована досліджувана ділянка. Проте зафіксовано залишки близько десятка невеликих підвалів-комор, господарських та гідротехнічних споруд. Фіксувалися також культурні нашарування, вулиця та поховання XVII-XVIII століть, виявлено також шари давньоруської доби ХІІ-ХІІІ століть”.

За його словами, наразі роботи тривають, всі знахідки обробляються, реставруються. Після цього буде підготовлено науковий звіт із описом артефактів, які передадуть до державних музейних фондів України.

Сама вулиця Щекавицька утворилася у середині XIX століття під час перепланування Плоської (ПодільськоЇ) частини міста. У 1834 році вперше згадується запланована, але ще не забудована вулиця Щекова. У 1846 році вулиця вже існує під сучасною назвою – від гори Щекавиця, біля якої вона починається.

Читайте також: ЮНЕСКО: Росія проводить незаконні розкопки в окупованому Криму

Торік розкопки почали й у самій Софії Київській. Там досліджують провал, який утворився. “Вірогідно, цей провал – над трасою стародавнього підземелля, яке в XVII–XVIII столітті використовували як монастирський льох”, – зазначили в заповіднику. Археологам вдалося знайти в культурних шарах XVII-XIX століття залишки невідомої будівлі. Науковці знахідку датують XVIII століттям. Також там викопали монети, скло, будівельну кераміку, вироби із заліза та міді, шматочки смальти.

Також у 2018 році закінчилися розкопки “Наріжної башти мурів” на вулиці Олени Теліги. Ця башта входить в ансамбль Кирилівського Свято-Троїцького монастиря. Чотири башти, стіни й ворота звів у 1760 році архітектор Іван Григорович-Барський. Ворота, стіни й три башти зруйнували в 1936-1937 роках. Під час розкопок було знайдено монети, хрест та ікони.


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.