2 вересня на Тернопільщині внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинув видатний український бард, кобзар і бандурист Василь Жданкін. Музикант не доїхав кілька метрів до свого будинку. У травні йому виповнився 61 рік.

Василь Жданкін народився у 1958 році в Краснодарському краї. У дитинстві він переїхав із батьками в село Белокриниця на Тернопільщині. Із самого малечку любив народні пісні, а в юнацькому віці його захоплювали Робертіно Лоретті і Маріо Ланца. У майбутньому мріяв стати диригентом. Але доля розпорядилася інакше. Спочатку Василь співав у народному хорі, а потім – у Почаївській Лаврі та Тернопільській обласній філармонії.

У 1989-му на заключному концерті “Червона Рута” було вперше виконано “Ще не вмерла Україна”. Цей виступ зробив Василя національним героєм і приніс гран-прі фестивалю. За рік Василь почав виступати з концертами як кобзар.

Фестиваль “Червона Рута” 1989 рік

Співав баритоном, акомпонуючи собі на кобзі. У його репертуарі пісні на вірші українського лемківського поета Богдана-Ігоря Антонича. А також вірші українських класиків та сучасних поетів: Тараса Шевченка, Григорія Сковороди, Богдана Лепкого, Івана Малковича, Едуарда Драча:

  • “Чорна рілля ізорана”;
  • “Послання Божої Матері”;
  • “Гей, літа орел, літа сизий”;
  • “Гей, там на горі січ іде”;
  • “Народився Бог на санях”.

Гастролював у багатьох країнах світу, зокрема в Канаді й Аргентині.

Василь Жданкін і сам писав музику та вірші. Серед опублікованих творів – “Билина про Кременець” (1992).

У 90-х жив та працював у Львові, але згодом переїхав із родиною у Кременець Тернопільської області. Там столярував, співав у церковному хорі.

У нього залишилася дружина і троє дітей – син Іван і доньки Христина й Анастасія.

“У підручниках з історії України Василь Жданкін завжди фігуруватиме, як перший виконавець майбутньої головної пісні країни на великому концерті. Надзвичайно на той час забороненої – нашого Державного Гімну “Ще не вмерла Україна!”. У серці кожного, хто бодай раз зазнав розкоші від зустрічі з його неповторним тембром, хто, хоча б на мить, оцінив щире золото його інтонацій і хто, хоч подумки, зміг пережити з Василем Жданкіним незагоєний душевний біль незліченних поколінь князів та гречкосіїв, козаків і священиків, воїнів і поетів за несправдженою українською мрією, співак займає особливе місце”, – написав журналіст Михайло Маслій на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram