До Дня пам’яті жертв Голодомору – 28 листопада – студенти Української академії лідерства запустили онлайновий ресторан “Непораховані з 1932” зі стравами, якими харчувалися українці під час голодних років.

На сайті проєкту можна побачити меню, до якого увійшли палянички з картопляних відходів і лободи, хлібці з запеченої соломи, коржик із кори дуба і подрібненого кореня очерету, суп “бур’ян”, затеруху з перетертої кори дерев тощо. Ціна кожної страви – врятовані людські життя. Частину страв готували за рецептами зі спогадів власних дідусів та бабусь, яким вдалося вижити.

Хліб – тісто з перетертої кори зі жменькою висівок і листям лободи
Запечений буряк та молоде листя з буряка
Палянички – випечені подрібнені картопляні відходи із залишками зернят, замішані на гарячій воді

“Бабуся розповідала, як кору дуба або берези перемелювали у ступці з коренем лободи чи комишів, стеблом кульбаби або ромашки – і так пекли коржі. Я віддирала цю кору холодними руками й думала: як це робила моя бабуся, яка не їла декілька тижнів? Вона все життя вчила мене не викидати хліб і не гратися з їжею”, – розповідає студента Ілона Котовщик, сім’я якої пережила Голодомор на Київщині.

Товченики – перетерта з сіллю дрібна рибка, запечена в чавунках
Суп “Бур’ян” – зварений качан кукурудзи та трава
Хлібці – запечена кришена солома разом із просяною й гречаною половою, макухою з конопляного сім’я, товченого в ступі
Затеруха – запечене тісто з борошна, кори берези та води

В онлайновому ресторані також можна переглянути відео зі спогадами очевидців, яким вдалося вижити, а також почитати історії постраждалих родин.

Онлайновий ресторан став продовженням у карантин проєкту “Непораховані з 1932”, який заснували у 2017 році у форматі вуличного ресторану спільно з комунікаційною агенцією Gres Todorchuk. Він був названий на честь мільйонів українців, які загинули під час Голодомору – штучного голоду, створеного радянською владою в 1932-1933 роках. Проєкт був реалізований в Ізраїлі, Бельгії та Україні командою та студентами Української академії лідерства. У такий спосіб вони хотіли поширити знання про Голодомор, щоб більше людей дізнались про цей страшний злочин, щоб більше країн визнали його геноцидом української нації.

Нагадаємо, у Національному музеї Голодомору-геноциду відкрили мистецьку виставку “Марія” канадської художниці українського походження Лесі Марущак. Це мобільний меморіальний простір, що увіковічнює пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років, є внеском у полілог про соціальну справедливість та права людини через мистецтво. У центрі виставки – народний образ дівчинки Марії, яка наперекір рішенню диктатора Сталіна, вижила.

Авдіогід для кожного: екскурсії в Музеї Голодомору зазвучали 33 мовами

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram