Українська сторона подала клопотання про відвід судді Апеляційного суду Амстердама, який розглядає справу про скитське золото. Мін’юст України дізнався, що цей суддя декілька років представляв інтереси російської компанії “Промнефтьстрой” проти підприємства “ЮКОС”.

Ба більше, головуючий суддя апеляційного суду Амстердама працював тоді разом з тими адвокатами, які зараз представляють російську сторону у справі скитського золота. У Мін’юсті наполягають, що суддя “фактично захищав інтереси Російської Федерації як основного інтересанта у вирішенні справи на користь “Промнефтьстрой”.

За результатами розгляду тієї справи, нідерландський суд відмовив у визнанні “ЮКОС” банкрутом та продажі акцій голландської структури “ЮКОС” компанії “Промнефтьстрой”.

Суд визнав, що банкрутство “ЮКОС” було сфабриковано російською владою в порушення фундаментальних принципів права.

З огляду на такі новини з біографії амстердамського судді, українська сторона вважає його упередженим та сумнівається в його об’єктивності. 

6 вересня Україна звернулася до судді з клопотанням про самовідвід та дала строк на реагування до 11 вересня. Після того, як сплив термін, секретар суду повідомив, що головуючий суддя не побачив підстав для самовідводу. Тепер Україна подала клопотання до Адміністративного суду Амстердама.

Справа скитського золота

У 2013 році Національний музей історії України в Києві та чотири кримські музеї передали спочатку до німецького Бонна, а потім – до музею Алларда Пірсона в Амстердамі 584 експонати зі своїх колекцій. У Німеччині та Нідерландах з 6 лютого до 31 серпня 2014 року тривала виставка “Крим – золото і таємниці Чорного моря” (відома також як скитське золото).

Утім, у цей час Росія анексувала Крим. Москва вимагала, щоб колекцію повернули до кримських музеїв, Київ – до київських. Амстердамські музейники відмовилися самостійно вирішувати, куди повертати скитське золото, тому відмовили обом сторонам.

Сторони звернулися до суду. Окружний суд Амстердама прийняв українську сторону, керуючися конвенцією ЮНЕСКО від 1970 року, яка наголошує що культурна спадщина належить суверенній державі, а Крим – частина України. Утім, кримські музеї подали апеляцію.

16 липня 2019-го Апеляційний суд Амстердама мав остаточно вирішити, де повинна зберігатися колекція скитського золота з виставки 2014 року. Утім, ухвалення рішення перенесли. Судді вимагають від сторін упродовж двох місяців надати додаткову інформацію про ймовірне право власності.

Україна, до речі, має сплатити музею Алларда Пірсона 111 тисяч євро за зберігання та інвентаризацію колекції. Колекція оцінюється у 1,5 мільярда доларів. Але ж справа не в грошах.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter