Співавтор закону про освіту Тарас Кремінь назвав п’ять аргументів на користь реформи у відповідь на скандальну заяву міністерства закордонних справ Угорщини. Свою позицію він оприлюднив на офіційній сторінці у Facebook.

“Маючи багатовікове закарпатське коріння у мене є велике право коментувати це питання з багатьох позицій”, – написав Кремінь.

Так, по-перше, він зазначив, що співавтори публічно обговорили, а вже потім заклали до фабули ст. 7 “Про мову” розширені можливості як для здобуття освіти державною мовою, так і мовами національних меншин і корінних народів.

“Конституційна норма навчання державною мовою в умовах фактичної відсутності мовного законодавства витримана, міжнародне право враховано”, – зазначив він.

По-друге, він звернув увагу, що критика лунає винятково щодо “дискримінації” кількох національних меншин, які компактно проживають на території Закарпаття і Буковини. Ця критика, на думку Креміня, має додаткові обставини: подвійне громадянство та відповідні робітничі візи.

“Саме ці, а не мовні фактори стали ключовими для політичних заяв, незважаючи на незадовільний рівень володіння державною мовою випускників багатьох закарпатських, чернівецьких шкіл (83% випускників шкіл Берегова не сягнули мінімальний поріг складання ЗНО у 2017 р.)”, – наголосив співавтор закону.

По-третє, він зазначив, що угорські політичні заяви є передвиборними та розраховані на електорат.

“У програмі угорських радикальних націоналістів – парламентської партії Йоббіка, сказано наступне: “надання всім угорцям, що проживають на території України, другого громадянства”, “ініціювання референдумів на приєднання етнічних земель до Угорщини”, – звернув увагу Кремінь.

По-четверте, аналіз угорського законодавства свідчить про відмінності в правах на освіту національних меншин.

“Зокрема, відповідно до глави 5 “Освітні, культурні та медіа-права національних меншин” перевага у навчанні залишається за державною мовою, відповідно до чого мають бути дотримані відповідні норми як мовного, так і освітнього законодавства”, – написав Кремінь.

Як повідомляв “Український інтерес”, Угорщина звернулася зі скаргою до генерального секретаря ОБСЄ, верховного комісара ООН із прав людини і комісара ЄС з питань розширення та європейської політики добросусідства через ухвалення в Україні нового закон про освіту. Він, на думку Будапешта, утискує права угорської меншини в Україні.

Пізніше офіційний Будапешт пригрозив блокувати зближення України з ЄС через освітню реформу.

Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада України ухвалила проект закону про освіту у другому читанні. “За” проголосували 255 нардепів. 25 вересня Президент України підписав закон про освіту.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram