Безкарність правоохоронців-злочинців руйнує суспільну довіру до правоохоронної системи загалом, свідчать дані опитування, проведеного фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.

Обираючи серед можливих відповідей щодо причин незаконної поведінки правоохоронців, громадяни найчастіше вказували на такі: впевненість співробітників-порушників у власній безкарності (42%), корумпованість безпосередніх керівників правоохоронців, які вчинили порушення (38%), недосконалість законодавства, відсутність жорстких покарань для порушників (36%) та кругову поруку серед правоохоронців і захист порушників із боку керівництва (35%).

Тобто, у масовій свідомості злочини, вчинені правоохоронцями, пов’язані з упевненістю громадян у тому, що правоохоронці не здатні й не зацікавлені припиняти злочини у власних лавах. Таке уявлення могло сформуватися внаслідок того, що громадяни практично переконані в тому, що правоохоронці-злочинці не будуть покарані й засуджені через здатність тиснути чи підкупити слідство і суд, корисливість їхнього безпосереднього начальства та недосконале законодавство.

Інфографіка: Демініціативи

Позитивним поки що чинником є те, що громадяни не пов’язують злочини правоохоронців із недбалістю вищого керівництва чи злиттям правоохоронних органів із злочинними структурами. Тобто вчасне, адекватне, жорстке й послідовне реагування керівників правоохоронних органів на злочини своїх підлеглих лишаються точкою, від якої можна починати чи продовжувати формувати довіру громадян до правоохоронної системи загалом та окремих органів зокрема.

До речі, думка громадян щодо змін у безпеці та громадському порядку за 12 останніх місяців (з червня 2019 року до липня 2020 року) розділилася: 43% опитаних вважають, що змін взагалі не було, а 44% – відчули зміни на гірше. Позитивні зрушення помітили лише 9%, а близько 4% завагалися з відповіддю.

Читайте також: Українці не вірять жодному керівнику правоохоронних органів держави

Загальнонаціональне дослідження проведене 3-9 липня 2020 року методом інтерв’ю “обличчям до обличчя”. Опитано 2 022 респонденти віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram