Соломоплетіння, чіберек, янтик та леквар сливовий. Національний перелік нематеріальної культурної спадщини України доповнений трьома новими елементами. Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики України.
Відтепер елементами нематеріальної культурної спадщини України є:
- «Традиція соломоплетіння у Турійській громаді Волинської області»;
- «Практика та культурний контекст приготування «чіберек» та «янтик» – традиційних страв кримських татар»;
- «Сливовий леквар – традиція приготування та культура споживання на Закарпатті».
Таким чином на сьогодні Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України налічує 50 елементів, – відзначають у Мінкульті.
Соломоплетіння:
Соломоплетіння було поширене на території Волинської області з давніх-давен, як прадавнє ремесло і ліки. У побуті селян ще у 30-40 рр. минулого століття можна було зустріти солом’яні шкатулки, бочки для зберігання зерна, павуки, які вішали на стелі та дідухи, які носили господарі й встановлювали на покуті у Святвечір.
Традицію соломоплетіння у Турійському районі зберіг і передав нащадкам Олександр Якович Коптюк (1916 року народження із села Кустичі).
У солом’яних виробах майстрів Турійщини зашифровані традиції, символи, знання та практики, що стосуються природи і світу. У доробках: різдвяні павуки, іграшки, янголи, тварини, прикраси, сумки, капелюхи. Тут своя символіка: коло – безперервний зв’язок, циклічність поколінь, ангелики – наші охоронці, дзвоники закликають добру звістку, а коник – завжди на успіх.



Чіберек та янтик:
Традиційний варіант виготовлення цих страв зберігається i передається з покоління в покоління практично в кожній кримськотатарській сім’ї.
Останні роки кримські татари активно поширюють чібереки та янтики в різних регіонах континентальної України, готуючи страву в кафе та ресторанах. У закладах громадського харчування готують як жінки, так i чоловіки молодого та середнього віку.
Чіберек (çiberek утворюється поєднанням слів «çiy» – сирої, «börek» – м’ясна м’якоть). Це пиріжок з м’ясним фаршем, обсмажений в олії. Більшість жителів України знають цю страву під назвою «чебурек».
Формою янтик нічим не відрізняється від чіберека. Утім, головна відмінність між стравами полягає у способі приготування.


Сливовий леквар:
Леквар, лекварь – традиційне закарпатське сливове повидло, дуже густе, оскільки цілий день (і часто ще й ніч) його варять у мідних казанах чи тазиках на відкритому вогні до темно-синього, майже чорного кольору.
Окрім того, що сливовий леквар смачний, він ще й корисний. Споживання цього продукту лише позитивно впливає на здоров’я. Леквар дають навіть немовлят. Закарпатці впевнені, що леквар ще має й лікувальну дію. Зокрема, підвищує імунітет та підтримує організм, особливо у зимовий період. Допомагає леквар і при застудах та хворобах, пов’язаних з травленням.


Фото: mkip.gov.ua
Петриківський розпис: дар України людству
Ніна Іпатій: Білим по білому – полтавські вишиванки
Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram