Торік на наукові дослідження й розробки з усіх джерел витратили 17 мільярдів 254 мільйони гривень, йдеться в аналітичній доповіді МОН “Наукова та науково-технічна діяльність в Україні у 2019 році”.

Найбільшу частину профінансувала держава – 38,3%. Частка коштів вітчизняних замовників становила 28,1%, іноземних джерел – 22,3%, власних коштів – 10% тощо.

У 2019 році кількість працівників, що займалися науковими дослідженнями та експериментальними розробками, становила 79,3 тисячі. Із них 64,5% – дослідники, 9,4% – техніки, а 26% – допоміжний персонал. Частка докторів наук та докторів філософії (кандидатів наук) складала 29,6%, а дослідників – 45,6%.

Цікаво, що жінок у загальній кількості дослідників було понад 44%, з яких майже 8% мали науковий ступінь доктора наук і 34,6% – доктора філософії.

Торік найчисленнішою серед дослідників була вікова група від 30 до 39 років, проте майже таку ж частину становили дослідники віком 65 років та старше.

Читайте також: У Києві відкриється Музей науки: виставлять 120 цікавих експонатів

Наукоємність ВВП (відношення загального обсягу витрат на виконання наукових та науково-технічних робіт до ВВП), як і в попередні роки, залишилася критично низькою.

У 2019 році цей показник становив 0,43%, що є рекордним мінімумом за останні 10 років, а за рахунок коштів держбюджету – 0,17%. Для порівняння: за даними 2018 року, наукоємність ВВП країн ЄС у середньому становила 2,12%.

Із держбюджету наукова сфера фінансувалася 20-ма головними розпорядниками коштів через 49 програм. У їхніх межах профінансували 9 мільярдів 312 мільйонів гривень.

Більшість коштів  (понад 80%) спрямували на дослідження й розробки. Ще 7,6% пішло на підтримку розвитку наукової інфраструктури та оновлення матеріально-технічної бази, а 12,2% – на інші напрями.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram