Венеційська комісія оприлюднила другий висновок щодо ситуації з Конституційним Судом України з рекомендаціями Верховній Раді чіткіше прописати ситуації, за яких може бути обмежена діяльність КСУ, а його суддям запропоновано конкретніше вказувати причини неконституційності законів під час ухвалення рішень. Водночас у документі від 10 грудня, що оприлюднений на сайті комісії, немає рекомендацій щодо очищення Конституційного Суду.

Попередньо Венеційська комісія виокремила десять рекомендацій щодо змін до закону про КСУ:

  • парламент повинен розглянути можливість забезпечення уточнення щодо свого ймовірного наміру обмежити рішення Конституційного Суду до конкретних питань, що порушуються перед Судом авторами звернень;
  • Конституційний Суд повинен бути зобов’язаним надавати конкретні причини для кожного юридичного положення, яке суд вважатиме неконституційним;
  • дисциплінарна процедура має регулюватися в законі про КС з додатковими відомостями, викладеними в процедурних правилах;
  • має бути створена можливість повторного відкриття справ Конституційного Суду, але лише тоді, коли буде встановлена кримінальна відповідальність суддів у зв’язку з цим рішенням (наприклад, випадки хабарництва);
  • необхідно забезпечити краще й детальніше визначення поняття “конфлікт інтересів”, наприклад, при виділенні фінансового конфлікту інтересів, особливо, коли це є встановленим фактом у протоколах Національного агентства з питань запобігання корупції або після відкриття розслідування Національним антикорупційним бюро України;
  • самовідвід суддів і його обґрунтування має бути чітко визначеним в основному рішенні, схваленому Судом або в окремому публічному процедурному рішенні чи постанові;
  • вимоги щодо кворуму треба зменшити в тих справах, де кворум втрачено через відводи суддів, щоб у цьому зв’язку уникнути ризику незрозумілості;
  • парламент повинен розглянути ухвалення законодавства, в якому пояснюватимуться наслідки, якщо судді КС не дотримуватимуться правових положень при відводі. Також треба зробити дисциплінарні провадження публічними, як і рішення проти суддів;
  • треба створити орган із відбору кандидатів на посади суддів КС із міжнародним компонентом, який може включати міжнародних експертів із прав людини й участь громадянського суспільства. Зокрема, це необхідно для забезпечення моральних і професійних якостей кандидатів;
  • Рекомендується, що коли сенат КСУ доходитиме висновку, що правові положення неконституційні та мають бути анульовані, він має звертатися за підтвердженням до Великої палати КСУ, якщо буде запит від президента України або парламенту. У цьому зв’язку судові провадження Великої палати мають проводитися зазвичай на публічних слуханнях.

Цей терміновий висновок Венеційської комісії щодо реформування Конституційного Суду України відповідно до запиту президента України Володимира Зеленського від 25 листопада, ще має розглядатися на пленарній сесії ВК 11-12 грудня для його схвалення.

Нагадаємо, 9 грудня Венеційська комісія оприлюднила перші висновки щодо рішення Конституційного Суду України скасувати низку антикорупційних норм.

Оцінити конституційну ситуацію, яка склалася після скандального рішення КСУ від 27 жовтня, та надати відповідний висновок Венеційську комісію попросив президент України Володимир Зеленський наприкінці листопада.

Скандальне рішення Конституційного Суду

27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання за недостовірне декларування доходів для чиновників та суддів. Рішення КСУ є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

28 жовтня о 18 годині НАЗК мав закрити реєстр електронних декларацій на виконання рішення Конституційного суду.

Водночас, за інформацією Національного агентства з питань запобігання корупції, судді КСУ ухвалили рішення щодо скасування кримінальної відповідальності у власних інтересах.

Згодом посол України в ЄС Микола Точицький надіслав лист віцепрем’єрці з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ользі Стефанішиній, що рішення КСУ щодо діяльності антикорупційних органів може стати причиною для тимчасового призупинення безвізового режиму з Євросоюзом.

Президент України Володимир Зеленський підписав Указ № 477/220 “Про рішення Ради національної безпеки й оборони України від 29 жовтня “Про вжиття заходів для відновлення нормативно-правового регулювання діяльності антикорупційних органів та довіри до конституційного судочинства”.

Водночас глава держави вніс до Верховної Ради невідкладний законопроєкт, яким пропонує припинити повноваження чинного складу Конституційного суду.

У відповідь Тупицький заявив, що законопроєкт президента Володимира Зеленського, який передбачає розпуск чинного складу Конституційного суду, має ознаки конституційного перевороту.

Згодом Державне бюро розслідувань порушило кримінальну справу щодо голови Конституційного Суду Олександра Тупицького за фактами державної зради та незаконного відчуження земельної ділянки в Криму.

Також посольство США в Україні оприлюднило спільну заяву низки членів “Великої сімки” та ЄС щодо ситуації навколо рішення Конституційного Суду щодо електронного декларування, із закликом знайти рішення кризи.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram