У Києві з нагоди фіналу конкурсу Vernadsky Challenge, який відбудеться у Дніпрі 22 квітня, члени журі провели прес-конференцію, на якій розповіли про особливості фіналу, проекти учасників і потенціал винахідників та інженерів із України. У заході взяли участь співзасновник Асоціації “Ноосфера” та голова організаційного комітету Vernadsky Challenge Михайло Рябоконь й американський фахівець зі спецефектів, екс-ведучий телепередачі “Руйнівники легенд” Джеймі Гайнеман.

Учасники прес-конференції: Михайло Рябоконь (праворуч), Джеймі Гайнеман (у центрі) та Тетяна Сопко (праворуч). Фото: “Український інтерес”/Олександр Бобровський

Конкурс названий на честь видатного українського вченого Володимира Вернадського, який започаткував власну теорію ноосфери, відповідно до якого дії та ідеї повинні єднати людство, незалежно від національних особливостей. Вже третій рік Vernadsky Challenge дає змогу молодим винахідникам та інженерам показати світу свої продукти та отримати грант у розмірі двох мільйонів гривень на розвиток свого проекту. У конкурсі беруть участь не тільки дослідники з України, а й з інших країн світу. Зокрема, з Ізраїлю, Сполучених Штатів, Білорусі, Вірменії, Азербайджану, Казахстану, Індії та інших.

Цього року свої заявки на участь в конкурсі подали 230 представників проектів, десять з яких експертний комітет обрав для фіналу. Найкращий продукт, який і отримає грант, обиратимуть видатні спеціалісти зі сфери технологій, серед яких засновник Noosphere Ventures Макс Поляков, директор Google Україна Дмитро Шоломко та відомий “руйнівник міфів” Джеймі Гайнеман, який оцінюватиме інжинірингову інноваційність проектів та їхній комерційний потенціал.

Справжньою несподіванкою стала привітальна промова Гайнемана російською мовою. Він вибачився за вимову та розповів, що 35 років тому він вивчав російську, але після цього дуже рідко її використовував. Виявляється, що Джеймі дипломований спеціаліст із знання слов’янських мов та літератури.

Джеймі Гайнеман: Технології –
універсальна мова світу. Фото: “Український інтерес”/Олександр Бобровський

“Технології є свого роду універсальною мовою. Іноді я скептично ставлюся до смартфонів, адже більшість занурена у віртуальний світ увесь час і не живе в реальному. Але не можна заперечувати, що культура і технології вступають у взаємозв’язок у всьому світі”, – сказав Гайнеман.

Тетяна Снопко: Ми хочемо розвивати технології в Україні. Фото: “Український інтерес”/Олександр Бобровський

Також прес-секретар Асоціації “Ноосфера” Тетяна Снопко розповіла, що значна частина з десяти відібраних ними проектів є медичними пристроями, які допомагають проводити діагностику та виявляти різноманітні захворювання. За її словами, наразі це світовий тренд і дуже добре, що українські винахідники йдуть в ногу з часом.

Михайло Рябоконь: Ми створюємо інженерну екосистему, яка сприятиме розвиток технологій в Україні. Фото: “Український інтерес”/Олександр Бобровський

“Ми намагаємося створити справжню інженерну екосистему, адже створити класний інженерний продукт можуть тільки люди колективними зусиллями вільних особистостей. Для цього ми відкрили сучасні лабораторії в шести університетах України. Також Діма Шоломко, директор Google Україна, та Макс Поляков вирішили дати наступний крок. Ті, хто створюють інженерні стартапи в університетах можуть отримати грант від цих хлопців, щоб створити інженерний продукт у хардверній якості, зробити прототип і поїхати з ним на SES у Лас-Вегас”, – розповів Михайло Рябоконь.

Також він розповів, що в Україні велика кількість прогресивних і перспективних винахідників та інженерів, які хочуть створювати нові продукти, цікаві світу. Він підкреслив, що продукт справді стане цікавим, якщо він буде глобальним, а не локалізованим.

За його словами, в Україні новітні технології впроваджуються достатньо складно та повільно через складну регуляторну політику. Адже набагато дешевше та легше написати технічне завдання для виготовлення продукту в Китаї та подальшого відправлення його до Штатів чи Європи, ніж в Україні. “Тому ми й розвиваємо цю інженерну екосистему тут в Україні, щоб змінити ситуацію на краще”, – сказала Тетяна Снопко.

Наприкінці організатори конкурсу підкреслили, що стартапи, які беруть участь у Vernadsky Challenge, не оцінюються суто з комерційної точки зору, адже переможцю надається грант на розвиток, тому вони не очікують якихось відсотків від цього проекту в майбутньому.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram