Верховна Рада України остаточно ухвалила законопроєкт №0901 про повну середню освіту. “За” проголосували 327 народних обранців.

Головні нововведення, які передбачені новим законом: педагогічна інтернатура, контракти для директорів та вчителів на пенсії, учнівське самоврядування, можливості для створення справжньої старшої профільної школи, можливість для учнів обирати свою освітню траєкторію, фінансова автономія шкіл, більше можливостей для професійного зростання та збільшення зарплат вчителів.

Що нового для учнів:

– Гарантії рівного доступу до освіти. Зокрема закон гарантує зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів, водночас заклад має бути територіально доступним для дітей незалежно від їхнього соціального статусу чи місця народження. Інклюзивність – можливість дітям з особливими освітніми потребами навчатися в звичайних школах за власною освітньою траєкторією.

– Діти на тривалому стаціонарному лікуванні отримають захищене законом право здобувати освіту в медзакладах.

Побудова індивідуальної освітньої траєкторії: механізм дає можливість кожному учню гнучко та з урахуванням власних потреб і талантів будувати своє навчання. Це важливо передусім для дітей з особливими освітніми потребами й тих учнів, що додатково поглиблено навчаються поза школою чи прагнуть навчатись вдома.

Для роботи за індивідуальною траєкторією учень та/або його батьки повинні будуть звернутися із заявою до школи. Під це створюватимуть індивідуальний навчальний план, який разом із учнем створять педагоги і батьки. Згодом його має схвалити педрада і затвердити директор.

Оцінювати знання такого учня будуть у звичайний спосіб: річне оцінювання чи ДПА. Якщо ж йдеться про підтвердження результатів за домашньою формою, школяру потрібно буде здавати семестровий контроль (тобто 2 на рік).

Додаткові індивідуальні та/або групові консультації для учнів: уперше з’явилася можливість індивідуальних та/або групових консультацій на базі школи. Планується, що такі консультації оплачуватимуться за рахунок держави. Також учні зможуть обирати курси або навчальні предмети (інтегровані курси).

Три адаптаційні цикли навчання: 1-2 класи, 5-6 класи та 10 клас. Це також новація новоприйнятого закону, адже ці періоди – найвразливіші для дітей упродовж шкільного життя. Відтепер це обов’язково враховуватиметься при плануванні навчання у школах.

Також розширюються повноваження учнівського самоврядування.

Три моделі вивчення української мови у школах

Новий закон регулює реалізацію права кожної української дитини на оволодіння державною мовою. Новація – результат деталізації положень Закону “Про освіту”. Відповідна стаття документа була написана за результатами численних консультацій з представниками національних меншин та за результатами рекомендацій Венеційської комісії. “Український інтерес” уже розповідав про ці моделі тут.

Перша модель передбачає можливість викладання мовами меншин усіх предметів з 1-го до 11 (12)-го класу разом із українською мовою.

Ця модель пропонується для нацменшин з уразливими мовами – таких, що не мають власної держави для розвитку мовної термінології, а також для тих, що не живуть у середовищі власної мови. Це можуть бути кримські татари. Названа нацменшина не має держави, яка займається розвитком термінології їхньої мови, а громада проживає тільки в українськомовному або російськомовному оточенні.

Друга модель передбачена для нацгромад, мова яких належить до мов Європейського Союзу. Для цієї категорії, із 1 до 4 класу навчання буде мовою нацменшини з вивченням української мови. Із 5 класу – від 20% усього навчання відбуватиметься українською мовою. Її використання буде щорічно збільшуватися якнайменше до 40% у 9 класі. Для старшої школи передбачено не менше 60% обсягу навчання українською.

Третя модель – для нацгромад, рідна мова яких має спільне походження з українською, а також для тих, хто мешкає переважно в середовищі власної мови. До таких мов належить російська. За цією моделлю, учні переходитимуть на навчання українською мовою (не менше 80% часу) відразу після 5-го класу.

Читайте також: У 2020-му всі російськомовні школи перейдуть на українську мову викладання. Пояснюємо, як це відбуватиметься

Що нового для вчителів:

– Учителю надається автономія в діяльності: створення програм; розробка власної системи оцінювання та заохочення учня (зі створенням шкали переведення у 12-бальну шкалу) та підвищення кваліфікації за власним вибором та за кошт держави.

Більші можливості для зростання зарплати вчителя. Документ передбачає більше доплат для вчителів, зокрема від 10 до 20% від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами. До того ж, педагоги зможуть отримувати додаткові доплати, які зможе встановлювати засновник закладу.

Педагогічна інтернатура для молодого вчителя: перший рік роботи молодий вчитель проходитиме педагогічну інтернатуру. У її межах він чи вона отримає наставника, який буде зобов’язаний надавати консультації молодому фахівцю та допомагати йому стати успішним вчителем. Наставник отримуватиме 20% надбавки.

Більше можливостей для педагогічного зростання вчителів: встановлюються державні гарантії на підвищення кваліфікації вчителя та передбачає його співфінансування з державного та місцевих бюджетів, можливість підвищувати кваліфікацію у недержавних провайдерів, створення нових центрів професійного розвитку педагогічних працівників.

Що нового для батьків:

Насамперед закон дає можливість супроводжувати дитину з особливими освітніми потребами під час навчання, а також надає гарантії захисту учнів від булінгу. Ба більше, документ передбачає обов’язкове навчання вчителів основам домедичної допомоги та закриває доступ у заклад особам, які мають в біографії досвід статевих злочинів проти дітей.

Право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти: ідеологія такої перевірки змінена – вона направлена передусім на підтримку та захист школи та всіх учасників освітнього процесу. Якщо батьки вбачають проблеми у роботі закладу та вичерпали усі можливості вирішити це разом із адміністрацією школи, інституційний аудит допоможе вирішити конфлікт.

Що нового для освітніх управлінців:

Ще одна цікава новація: обов’язкове переведення вчителів-пенсіонерів на строкові контракти має відбутись до 1 липня 2020 року.

Також передбачаються нові підходи до призначення директорів шкіл. Згідно із законом “Про освіту”, директор може займати свою посаду не більше 2 термінів по 6 років поспіль в одному закладі.

Для прозорості “зміни влади” вигадали новий механізм вибору: з урахуванням пілотування різних видів конкурсного відбору директорів закон встановлює, що колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль під час виборів, але сам конкурс проводитиме незалежна комісія. Також обов’язковою є відеотрансляція та відеофіксація відбору. Це має мінімізувати використання адмінресурсу директором, а також вплив виборів на навчальний процес.

Закон також передбачає, що в межах конкурсу директор обов’язково повинен буде представити стратегічний план розвитку закладу.

Водночас до 1 липня 2020 року директори шкіл, які перебувають на безстрокових трудових угодах, будуть в обов’язковому порядку переведені на строкові трудові угоди на 6 років (на 1 рік – для директорів, які отримують пенсію за віком) з наступною можливістю брати участь у конкурсі.

Фінансова автономія шкіл:

  • формування структури закладу та штатного розпису;
  • встановлення доплат, надбавок, виплати матеріальної допомоги, премій та/або їхніх розмірів, інших видів стимулювання та відзначення працівників;
  • оплата поточних ремонтних робіт приміщень і споруд закладів загальної середньої освіти;
  • оплата підвищення кваліфікації педпрацівників;
  • укладення цивільно-правових угод для забезпечення діяльності закладу.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram