#пройди_світ. У Цукерберга відбирають Instagram, початок епохи вакцинування & Co

У подкасті #пройди_світ команда ПОЛІТподкасту оглядає п’ять найгарячіших новин світової політики

Сьогодні ми пройдемо світ від США, де урядовці хочуть відібрати Instagram та WhatsApp у Facebook, до Британії, де нарешті почали вакцинування від COVID-19. А також згадаємо про консенсус ЄС з Угорщиною та Польщею і результати парламентських виборів у Румунії і Венесуелі.

Американські урядовці хочуть відібрати Instagram та WhatsApp у Facebook

Боротьба з великими технологічними монополіями на порядку денному вже давно – під “гарячу руку” свого часу потрапили такі компанії, як Google, Facebook й Amazon. І якщо все починалось зі штрафів для кожної з них, то зараз Facebook вже хочуть розділити в буквальному сенсі цього слова. У чому ж річ?

Ще в липні цього року американські чиновники серйозно зайнялися технологічними монополіями типу Amazon, Facebook, Google та Apple. А про початок судового процесу Міністерства юстиції США проти Google ми вже згадували в одному з наших попередніх випусків подкасту. Зараз, до речі, американська влада хоче, щоб компанія продала браузер Google Chrome, проте найбільші вимоги поставили компанії Facebook.

Дітище Марка Цукерберга вже оштрафували цьогоріч на 5 мільярдів доларів. Причина – витік даних до консалтингової компанії Cambridge Analytica, яка зібрала дані 87 мільйонів користувачів й використала їх для створення вкрай детально таргетованої реклами під час передвиборчої кампанії Трампа 2016-го.

Гучний заклик до розділення Facebook лунав не раз, проте найбільшого резонансу він набув у травні 2019 року, коли співзасновник компанії Кріс Г’юз, що залишив свою посаду ще у 2007, розкритикував Цукерберга за те, що той контролює понад 60% акцій компанії і самостійно вирішує зміни в алгоритмах Facebook. Г’юз назвав силу свого колишнього партнера “антиамериканською”, бо вона суперечить антитрестовому законодавству, й акцентував увагу на гострій потребі розділити компанію.

Проте, зараз відбувається дещо набагато серйозніше – компанію Facebook змушують продати Instagram і WhatsApp. За цю справу взялася Федеральна торгова комісія США, головний “антитрестовий орган” країни, заручившись підтримкою 48 штатів. Разом вони заявляють, що Facebook, придбавши Instagram, прибрав своїх найбільших конкурентів на ринку соціальних мереж та створив монополію – про це свідчить витік переписки Цукерберга, де він каже, що йому краще “купувати”, а не “конкурувати”, а якби Instagram першим купив, скажімо, Google, то успіх Facebook міг просто “померти”.

Дженніфер Ньюстед, віцепрезидентка корпорації, не погоджується зі звинуваченнями та заявляє, що угода про купівлю Instagram і WhatsApp пройшла “контроль” регуляторів та Єврокомісії – тоді ніяких загроз не вбачали.

Новообраний президент США Джо Байден підтримує ідею того, що технологічних гігантів потрібно “розділити” – очільника Facebook же він називав “справжньою проблемою”. Експерти ж нагадують, що схожа антимонопольна справа проти Microsoft у 1990-х розділенням компанії не завершилася. Тож ймовірно що справа Google теж завершиться мировою угодою, і все обійдеться штрафами та незначними санкціями.

Початок епохи вакцинування

В одному з попередніх випусків #пройди_світу ми вже згадували, що німецько-американська вакцина від Pfizer і BionTech успішно пройшла всі три фази клінічних досліджень. Так-от, нею уже розпочали масову вакцинацію в Британії.

Отож, успіх вакцини остаточно підтверджено: розробники заявили про 95-відсоткову ефективність. Не дивно, що деякі країни уже розпочали масове вакцинування. Серед них – Британія, яка придбала 40 мільйонів доз і з 8 грудня почала вакцинувати громадян. Першою, до речі, стала 90-річна Маргарет Кінан.

Канада також замовила 20 мільйонів доз вакцини Pfizer та BioNTech, і нині має далекоглядний намір закупити ще 56 мільйонів. Штати ж, які нещодавно авторизували німецько-американську вакцину, теж планують придбати 500 мільйонів додаткових доз.

Однак не однією німецько-американською вакциною… Роблять щеплення і менш протестованими вакцинами, серед них – російська Sputnik-V, що не пройшла третьої фази клінічних випробувань. Поза тим, представниця російського МОЗу в етері однієї з радіостанцій заявила, що до вакцинації Sputnik-V, рекомендовано не вживати алкоголь впродовж двох місяців. Не надто обнадійливо, чи не так?

Використовують у світі також китайську вакцину від Sinopharm, що також не пройшла останньої фази досліджень. Але це не завадило Об’єднаним Арабським Еміратам провести тестування цього препарату та повідомити, що він ефективний на 86%. Однак, зрозуміло, що без четвертої фази досліджень впевнено про дієвість вакцини говорити рано. Проте Марокко, як і ОАЕ, це не зупиняє: країна прагне вакцинувати 80% дорослого населення саме цією вакциною.

А що ж там Україна? Так от, Україна отримала офіційне схвалення запиту на отримання понад 8 мільйонів доз вакцини від COVAX. Про це заявив головний санітарний лікар Віктор Ляшко. Ба більше, за словами глави МОЗ Максима Степанова, для всіх українців вакцина можливо буде безкоштовною.

Та є й інший бік медалі. COVAX та GAVI справді надають чималу підтримку малозабезпеченим країнам. Однак, за даними People’s Vaccine Alliance, у тих же бідних країнах вакцинуватися зможуть лише 10% людей. У Канаді тим часом достатньо доз вакцини, щоб п‘ять разів забезпечити населення вакциною. Можливо, майбутні вакцини, що досі перебувають на стадії розробки, перерозподілять ринок вакцин та стануть саме тим рятівним колом для людей, що не мають фінансів на коштовні препарати? Хто зна.

Консенсус ЄС з Угорщиною та Польщею

Брюссель таки домігся від Угорщини та Польщі розблокування семирічного бюджету Євросоюзу. З листопада дві держави грозилися накласти вето на бюджет, куди також входять кошти для боротьби з наслідками коронавірусу в Європі.

Які претензії висували до бюджету Варшава та Будапешт? І які важелі впливу застосував Євросоюз, щоб змінити їхню думку? Нумо розбиратись.

Ми й раніше згадували про нещодавню резолюцію Європарламенту, яка створює механізм контролю за дотриманням принципів верховенства права всередині ЄС. Тепер якщо держави-члени не дослухаються рекомендацій, то їх можуть позбавити окремих прав, а також – урізати фінансування із загальносоюзного бюджету. Дія резолюції поширюється також на бюджет ЄС 2021-2027, ветувати який погрожували Польща й Угорщина.

Цікавий збіг: правовладдя (чи то пак його серйозна криза) саме в цих двох державах із їхніми чинними дещо авторитарними президентами і стає приводом для постійного занепокоєння Брюсселю. Мало того, держави демонструють непрозорість у розпорядженні європейськими ресурсами. У період з 2015 до 2019 року в Угорщині зафіксували 43 випадки неправомірного використання коштів ЄС, у Польщі – 22.

Тож авдит правовладдя при розподілі бюджету для Польщі й Угорщини, найімовірніше, закінчився б щонайменше урізанням бюджету для обох. Але самі держави обґрунтовували рішення ветувати бюджет по-іншому: мовляв, якщо на розподіл коштів впливають такі нечітко визначені, політично забарвлені чинники, як верховенство права, виникає простір для маніпуляцій. У країнах кажуть, під приводом недотримання таких принципів ЄС може урізати фінансування державам-членам з метою тиску на них.

Зрештою, минулого четверга президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила: консенсусу щодо бюджету досягнуто.

Сторони знайшли компроміс: норма щодо верховенства права при виділенні коштів не буде застосовуватися доти, доки вищий суд ЄС не доведе її законність. Високопосадовці Польщі й Угорщини вже виступили з доволі переможними заявами.

Та чи справді цей консенсус добровільний? Є підстави в цьому сумніватися, адже в Європарламенті навіть почали розробляли план “Б” – часткове прийняття бюджету без участі Польщі й Угорщини.

Держави ризикували опинитись в євроізоляції, а, без коштів з коронавірусного фонду, до цього додалась би ще й внутрішньополітична криза. Тож навряд польсько-угорська позиція відіграла значну роль у розв’язці цього конфлікту.

З іншого боку, критики через цей консенсус зазнає і ЄС. Мовляв, ця ситуація – перевірка на те, що візьме гору: “гроші” – себто, ухвалення бюджету за будь-яких умов, чи “цінності” – намагання розібратися єврочиновникам із нечемними країнами, які порушують принцип верховенства права. Так ось, такі критики кажуть, що консенсусом ЄС відклав “цінності” на потім, а ще спершу їх законність має довести суд, що може зайняти декілька років.

Інші ж навпаки хвалять Євросоюз за консенсус. Брюсселю вдалося призупинити політичну кризу навколо бюджету організації та розблокувати його, втримавши єдність. І це, вони кажуть, найважливіше.

Підсумки та наслідки парламентських виборів у Румунії…

Прем’єр-міністр Угорщини… ой, даруйте, Румунії Людовік Орбан подав у відставку після поразки Національної ліберальної партії на парламентських виборах, що відбулися минулого тижня. Як коронавірусна криза зіграла проти традиційних партій та посилила настрої євроненависників, а ще чому екскорупціонери в країні в моді – розповімо далі!

На парламентських виборах, 6 грудня, виграла румунська опозиційна Соціал-демократична партія з очільником Марселем Чолаку, отримавши більше 30% голосів. Друге місце із 25% посіла Національна ліберальна партія з вже колишнім румунським прем’єр-міністром Людовіком Орбаном на чолі, який наступного ж дня після виборів подав у відставку. Проте зазначив, що сподівається на формування коаліції за участі партії.

А як щодо переможців виборів? Значна частина румунських виборців укотре проголосувала за партію корупціонерів. Верхівку Соціал-демократичної партії свого часу звинувачували у пом’якшенні антикорупційного правосуддя, фальсифікації результатів референдумів, відмиванні грошей та розтраті коштів з фондів ЄС задля власного зиску. Саме через корупцію, екслідер партії потрапив за ґрати. На ці ж вибори партію повів новий лідер Марсель Чолаку, що трохи покращило імідж політсили.

Цікаво зазначити, що у світлі коронакризи рейтинги керівної партії трохи перейшли не до її основних конкурентів, – Національної ліберальної партії, – а до популістів та євроскептиків. Вперше, до румунського парламенту потрапила партія “Альянс за єдність румунів” з очільником Георге Сіміоном. Основа партії – вибухова суміш етнічного націоналізму й антиглобалізму, підтримки православ’я та антиЛГБТ. Така собі “Кривава Мері”.

Та які наслідки слід очікувати Україні, РФ та Європі від результатів румунських парламентських виборів?

В цілому міжнародна політика країни не зміниться, адже Соціал-демократична партія залишиться найчисельнішою парламентською фракцією. Вона є послідовним прихильником Євросоюзу та НАТО. Ба більше, партія є союзною і до України. Натомість члени партії планують протистояти “агресивній поведінці Російської Федерації”, як зазначено в стратегії національної оборони Румунії на 2020-2024 роки.

Цікавим же є факт того, що загальносвітовий тренд до зростання популярності популістичних партій нарешті дійшов і до Румунії. Тепер вони будуть четвертою найбільшою силою тамтешнього парламенту.

…та у Венесуелі

6 грудня у Венесуелі відбулися парламентські вибори. У цій південноамериканській країні триває політично-економічна криза вже понад два роки. Все через боротьбу за владу між чинним президентом-узурпатором та лідером демократичної опозиції. Що це за криза та чи вплинуть на її вирішення вибори? (Спойлер: ніт)

Вибори до парламенту Венесуели могли б залишитися поза увагою світових ЗМІ, якби там не тривав уже дворічний конфлікт між президентом республіки із сумнівною легітимністю Ніколасом Мадуро й опозиційним головою парламенту Хуаном Гуайдо. Гуайдо закликав не приходити на вибори та взяти участь в опитуванні народу щодо невизнання результатів виборів і легітимності уряду.

Натомість організовані Мадуро вибори все ж відбулося, хоч і з мізерною 31% явкою, а соціалістична партія президента начебто отримала 91% голосів.

Тож виходить, що Мадуро найближчим часом отримає владу і над останнім опозиційним органом до режиму та сконцентрує у себе всю повноту повноважень. Як до цього дійшло?

Президентські вибори 2018-го – початкова точка конфлікту. На них із численними фальсифікаціями вкотре переміг Ніколас Мадуро. Опозиція з більшістю у парламенті не визнали результатів виборів та призначили голову Нацасамблеї виконувачем обов’язків президента країни. Західні країни підтримали парламент і Гуайдо.

Однак силовий блок країни – вірний Мадуро. Тож силовики не дали опозиціонеру перебрати повноваження глави держави. У відповідь Захід і країни Латинської Америки ввели санкції, що загнало країну в міжнародну ізоляцію та поглибило економічну кризу в країні з найбільшими покладами нафти у світі.

Декотрі експерти тоді казали, що режим Мадуро пройшов точку неповернення, але бачимо, що двома роками опісля узурпатор відчуває себе впевненим як ніколи. Чому так?

Попри санкції ЄС та погрози вторгнення з боку Колумбії, США та Бразилії Мадуро втримав владу не лише завдяки сильній армії та поліції, яка криваво придушила протести, на які виходили мільйони людей, але й завдяки підтримці друзів. РФ розмістила у Венесуелі на час кризи стратегічні бомбардувальники ТУ-160, Китай разом із Москвою надав мільярдні кредити, а Туреччина й Іран почали закуповувати нафту попри американську блокаду. Та чи встоїть Мадуро після нових сфальсифікованих виборів?

Найімовірніше, що так. Кажуть, на країну чекає ще одна хвиля протестів, однак через пандемію значно слабша. Після них же, за підтримки Пекіну та Москви, Мадуро й венесуельська економіка зможе вкотре втриматися на плаву, попри гіперінфляцію, нестачу води, газу та світла й еміграцію кожного п’ятого громадянина. Тож Мадуро поки нікуди не збирається.

Слухайте подкаст на інших платформах, а також підписуйтеся на ПОЛІТклуб УКУ в соцмережах.

Почитати/послухати попередній випуск можна тут.