На 64 році життя помер фотокореспондент Чарлі Коул, чий знімок “Танкова людина” став символом мирного протистояння під час трагічних протестів 1989 року на площі Тяньаньмен у Китаї. За світлину фотографа удостоїли премії World Press Photo, пише ВВС.

Чоловіка, який з пластиковим пакетом в руках став на заваді колоні танків, Коул сфотографував з готелю “Пекін”. Він був одним з чотирьох фотожурналістів, які стали свідками того дня.

Чарлі Коул розповідав, що коли побачив аноніма, думав – чоловік от-от загине. Але він вистояв. Один проти колони танків. Утім, очевидці розповідали, що чоловіка відвели в бік двоє людей, після цього про його життя нічого не відомо.

Фотограф розумів ризик, на який підписав себе через цю світлини, тому сховав плівку у ванній готельного номера. Невдовзі до нього справді навідалися “гості” – китайські спецпризначенці, але нічого не знайшли.

Події, про які в Китаї мовчать і досі

З 15 квітня до 4 червня у столиці Китайської народної республіки відбувалися масові демонстрації та протести. Найвідомішим і найкривавішим днем стало 4 червня.

Вночі того дня на площу Тяньаньмен ввели танки – влада вдалася до жорстокого силового розгону протестувальників із застосуванням армії. Площу оточили двісті тисяч солдатів, які розстрілювали всіх, хто трапиться їм на шляху. Точна цифра загиблих тієї ночі невідома досі. Одні кажуть, що це сотні, інші переконані – йдеться про тисячі вбитих.

Протести в КНР розпочалися після смерті колишнього Генерального секретаря Ху Яобана. Це стало лише приводом для демонстрацій, адже відсутність свободи слова, репресії та утиски почали гнітити громадян ще раніше.

За два роки до смерті, Ху Яобана зняли з посади через його сприяння “буржуазній лібералізації”. Як і 5 років тому в Україні, студенти вийшли відстоювати свої права та демократію в цілому.

1989 року студентство знову вийшло на мирну демонстрацію, щоб вшанувати померлого Генсека, а також знову закликати владу вислухати їхні вимоги, зокрема щодо свободи преси.

На два місяці весни того року Пекін перетворився на протестне поле з наметовими містечками, голодуваннями та переговорами з владою, зокрема прем’єром Держради КНР Лі Пеном. Він поспіхом пройшовся площею, зустріч транслювалася місцевими телеканалами. Але виконувати вимоги студентів той відмовився.

Ба більше, Лі Пен заявив, що майбутнє Китайської Народної Республіки в небезпеці. З 19 травня в Пекіні заборонили всі демонстрації, 20 травня влада оголосила у столиці воєнний стан, а студентів оголосили “антиурядовими заколотниками”. Армія намагалася проїхати на площу, але жителі Пекіна перегородили їм дорогу.

30 травня на площі студенти художніх шкіл встановили символ протистоянь – статую “Богиня Демократії”. Уряд вимагав від протестувальників покинути Тяньаньмен до 3 червня. Студенти не корилися, і на кілька днів площа у Пекіні стала справжнім острівцем свободи.

І от 3 червня регулярні війська КНР почали рухатися у бік площі. Танки з обстрілами проривалися через барикади з автобусів, вантажівок і тракторів, демонстранти використовували сталеві балки з колесовідбійників, щоб зруйнувати гусениці бронетехніки. Військові не забули повалити і символ протестів – саморобну статую.

9 червня Генеральний секретар Ден Сяопін оголосив, що “антиурядовий заколот” придушено і подякував військовим.

“Танкова людина”

Після кривавого розгону військові так швидко прибирали тіла та знищували докази, що й досі весь світ не знає правди про загиблих. 5 червня, коли колона танків поверталася з Пекіна по Чанган авеню, їй завадив юнак із господарськими сумками в руках.

Він рухався з боку в бік – перекривав танкам шлях, потім виліз на головну машину і почав щось говорити в оглядову щілину.

Героїзм юнака, висвітлений Чарлі Коулом, став знаковим символом трагедії. Фото облетіло увесь світ, для якого хлопець став героєм. А от на батьківщині будь-які згадки старанно блокують та приховують.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter