Усі фільми, відзняті на Одеській кіностудії, виклали в Інтернет у вільний доступ. Тепер переглянути стрічки можна на каналі YouTube. Загалом там представлено 428 картин.

Серед них “Десять негритят” (1987), “Місце зустрічі неможливо змінити” (1979), “Життя й дивовижні пригоди Робінзона Крузо” (1972), “Д’артаньян і три мушкетери” (1979), “Пригоди Електроніка” (1979) тощо.

Є навіть архівні стрічки, зокрема “Коліївщина” (1933), “Останнє танго” (1918), “Назар Стодоля” (1936), “Боксери” (1941), “П’ять наречених” (1930) тощо.

Загалом добірка фільмів – абсолютно різна за жанрами, а особливо стилями. Можна зустріти і маловідомі артхаусні стрічки 90-х років.

Одна з найстаріших кіностудій світу

Одеська кіностудія бере свій початок у 1907 році, коли кінематографіст Мирон Гроссман створив один із перших вітчизняних фільмів та заснував кіноательє “Мирограф”, яке згодом стало кінофабрикою. У 1910-х роках Гроссман почав знімати документальні й пізнавальні фільми разом із відомими кінематографістами.

У квітні 1919 року, коли до Одеси увійшли більшовики, військові оператори зняли хронікальну стрічку “Взяття Одеси”.

У 1923-1929 роках Одеська кінофабрика перетворилася на головний кіновиробничий майданчик УРСР. Серед перших режисерів кінофабрики були Петро Чардинін та Микола Салтиков, а в 1924 році до них приєднався Лесь Курбас, в 1925 – Аксель Лундін, Олександр Анощенко, Пантелеймон Сазонов Уетінг, В’ячеслав Вісковський. У 1927 році Одеську кінофабрику визнали однією з найкращих у країні.

Першим звуковим фільмом Одеської кінофабрики мала стати стрічка “Людина з містечка” Григорія Рошаля, але таким фільмом стала “Коліївщина” (1933) Івана Кавалерідзе. У 1938 році виходять картини про минуле українського народу: “Назар Стодоля”, “Кармелюк”.

У травні 2019 року Одеська кіностудія відзначила 100-річний ювілей.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram