У Софійському соборі вже другий тиждень проводяться археологічні дослідження одного з опорних стовпів храму. Дослідникам вдалося виявити раніше невідомі факти, повідомляється на сайті Національного заповідника “Софія Київська”.

Востаннє дослідження у цьому місці проводилися у 1939 році археологом Михайлом Каргером. Однак архівні матеріали його роботи не збереглися до наших часів, наявні лише згадки у публікаціях самого археолога. Проте у цих публікаціях відсутні деякі важливі факти, які вдалося виявити археологам у новому дослідженні.

Було відомо, що стовпи мали восьмигранну форму. Вважалося, що так їх складали за допомогою спеціальної фігурної плінфи. Виявлено, що насправді стовпи спочатку будували квадратними. Ба більше, розписувались вони фресками у такій же формі. А вже пізніше, у XI чи ХІІ столітті (поки не можливо назвати точну дату), стовпам надали восьмигранної форми, просто підрубивши кути.

Читайте також: У заповіднику “Софія Київська” знайшли 71-річний скарб

Також було відомо, що стовпи складалися на фундаменті з великих брил, покладених насухо. З’ясувалося,що саме через це конструкція значно осідала, отож у храмі було декілька рівнів заливки підлоги: один рівень заливали, він ламався і просідав, потрібно було робити новий. Археологи нарахували чотири рівні, які, ймовірніше, були пов’язані із ХІ століттям.

Дослідники не сподівалися щось знайти під час розкопок. Проте, як виявилося, Софія має ще багато скарбів. Археологи виявили декілька десятків фрагментів мозаїки і фресок, а також фрагменти скляних посудин.

Роботи у соборі розпочали, щоб з’ясувати, на що сперти несучі конструкції нового експозиційного накриття у межах розробки проєкту “Створення безбар’єрної доступності для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до пам’яток архітектури заповідника”.

Уже до кінця тижня культурний шар знову накриють ковпаком. Після цього розпочнеться ґрунтовна робота над розробленням нового сучасного проєкту для його експозиції.

Читайте також: Реставрація у Софійському соборі здивувала науковців: чим та чому

Нагадаємо, біля Софіївського собору влітку 2019-го знайшли палац часів Київської Русі. Спочатку історики припустили, що розкопали залишки Софійської брами з надбрамною церквою. Утім, після місяця досліджень, науковці зрозуміли, що перед ними незвичайна споруда.

До речі, завдяки написам і малюнкам на стінах Софії Київської, відомим, як графіті, вдалося довести, зокрема, що головний Собор історичної Київської митрополії було закладено не пізніше 1011 року. Детальніше про це читайте в інтерв’ю з доктором історичних наук, заступником генерального директора з наукової роботи Національного заповідника “Софія Київська”, автором численних монографій про графіті Софії Київської В’ячеславом Корнієнком.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram