Нова назва для Македонії: скільки громадян її підтримують

Референдум відбудеться 30 вересня. Фото: AP Photo/Boris Grdanoski

40% мешканців Македонії хочуть змінити назву країни, щоб вступити до НАТО або ЄС. Вони не проти угоди з Грецією. Такі дані оприлюднили після опитування напередодні референдуму щодо назви країни, пише Euractiv.

На референдумі жителі Македонії відповідатимуть на питання: “Чи виступаєте ви за членство в ЄС і НАТО, підтримуючи угоду між Республікою Македонія та Республікою Греція?”.

Як показало опитування, 41,5% респондентів скажуть “так”. Проти проголосують 35,1% громадян.

88% албанців підтримують угоду. Тоді як серед македонців цей показник – лише 27,4%. Близько половини взагалі відкидають її. Показово, що лише 20% громадян повністю читали текст угоди.

Більшість опитаних, а саме 65%, підуть на референдум. Натомість 20% респондентів бойкотуватимуть його.

Референдум відбудеться 30 вересня.

Назва країни – “яблуко розбрату”

Ця суперечка триває із 1991 року. Саме тоді, після розпаду Югославії, Македонія стала незалежною країною.

До того часу її називали Соціалістична республіка Македонія та перебувала вона у складі Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія. Грецію тоді все влаштовувало.

А вже останні майже 30 років Афіни блокували долучення Македонії до ЄС і НАТО. Греція заявляє: назва північного сусіда збігалася з назвою однієї з її провінцій.

Червоним виділено грецьку провінцію Македонію, що межує з країною Македонією

У січні 2018 року влада Македонії вирішила провести референдум про зміну назви країни. Так прем’єр-міністр Зоран Заєв розраховував завершити довготривалу суперечку з Грецією.

З’явилося п’ять варінтів нових назв для країни: Республіка Нова Македонія, Республіка Північна Македонія, Республіка Верхня Македонія, Республіка Вардарська Македонія та Республіка Македонія (Скоп’є).

У червні 50 тисяч македонців вийшли на вулиці столиці країни Скоп’є. Вони протестували проти зміни назви країни.

Не зважаючи на опір народу влада Македонії та Греції домовилися про назву Республіки. Її вирішили назвати Республіка Північна Македонія. 17 червня договір про це підписали міністри закордонних справ країн.

Після цього жителі Македонії знову вийшли на акцію протесту. У центрі Скоп’є з піротехнікою і плакатами, закликаючи до відставки уряду, зібралося близько півтори тисячі людей. Вони співали патріотичні пісні і скандували гасла “Відставка Заєва” і “Ми не приймаємо цю назву”.

Окрім цього, нову назву ветував Президент Македонії Георге Іванов.

Участь Росії в долі Македонії

Після численних протестів прем’єр Македонії Зоран Заєв заявив, що насильницькі провокації проти зміни назви профінансував грецький бізнесмен, пов’язаний з Росією. Він, вважає Заєв, заплатив громадянам Македонії від 13 до 21 тисячі доларів.

Македонія не може приєднатися до НАТО, доки має суперечку щодо своєї назви. Тому, говорить Заєв, перешкоджання проведенню референдуму вигідне Росії, яка не хоче, щоб до Альянсу долучалися нові країни.