На Кубі відбувся референдум, на якому її громадяни вирішували чи вносити до конституції зміни. Явка склала 84,4% від тих, хто має право голосу. За зміни до конституції проголосували 6,8 мільйонів виборців (87%), проти – 706 тисяч (9%).

Востаннє зміни до головного закону держави вносили у 1976 році: тоді “за” були 97,7% кубинців.

Що змінилося?

Насамперед новий закон запроваджує поняття приватної власності, скасовує заборону на подвійне громадянство. Також запроваджуються посади президента та прем’єр-міністра. Обмежили термін влади глави держави: два строки по п’ять років.

При цьому однопартійна влада залишається чинною та продовжується монопольна влада ЗМІ.

Загалом більшість змін лише підтвердили нововведення, які запропонував наступник Фіделя Кастро, голова Держради Куби з 2008 до 2018 року Рауль Кастро.

Президент та прем’єр-міністр

До ухвалених змін очільником Куби був голова Державної ради. Відтепер президент має повноваження призначати прем’єр-міністра.

Щодо термінів визначилися ще на VI з’їзді місцевої Комуністичної партії у 2011-му. Ці зміни запропонував Рауль Кастро, який пішов з посади через десять років правління. До нього, його брат Фідель керував країною 49 років. А ще відтепер не можна обирати президента старшого 60-ти років.

Приватна власність та бізнес

Приватну власність на Кубі скасували після революції 1959 року. Відтоді нерухомістю або обмінювалися, або залишали у спадок. Заборона також стосувалася автомобілів: придбати автівку можна було лише з дозволу уряду. Реформу щодо цих двох заборон провів Рауль Кастро у 2011 та 2014 роках відповідно.

До того ж, усі приватні підприємства та бізнес визнали законними економічними cуб’єктами.

Читайте також: Микола Сатпаєв. Ісландія: приклад Народної Конституції

Час для волевиявлень

Працювати над новою конституцією почали влітку 2018-го, коли до влади прийшов Мігель Діас-Канель. Згодом в грудні зміни погодили в уряді.

Хоча за час, поки нову конституцію представили народу, вона встигла змінитися на 60%.

Так, спочатку там навіть пропонували легалізувати одностатеві шлюби: у змінах містився пункт про те, що шлюб – союз двох людей, не обов’язково виключно чоловіка та жінки. До речі, таке нововведення ініціювала донька глави держави – відома захисниця прав ЛГБТ-спільноти на Кубі.

Однак проти цього почали протестувати релігійні представники: близько 10% 11-мільйонного населення країни – прихожани церков. Масла в огонь підлила сотня пар, одягнутих у весільний одяг у середмісті столиці Куби: вони виступили проти одностатевих шлюбів. Як результат: замість легалізації, конституційно заборонили дискримінацію щодо сексуальної орієнтації.

Реакція світової спільноти

З референдумом кубинців привітав лише “легітимний” президент Венесуели Ніколас Мадуро. У відповідь лідер Куби наголосив, що кубинці проголосували не лише за своє майбутнє, а й за Венесуелу. Адже Мігель Діас-Канель не визнає владу самопроголошеного президента Венесуели Хуана Гуайдо.

Читайте також: Гуайдо VS Мадуро. Битва за венесуельську гуманітарку

На Мадуро схвальні відгуки про референдум завершилися. Радник президента США з національної безпеки Джон Болтон вважає таке рішення лише ще однією пасткою кубинського режиму, щоб приховати тиранію та репресії в країні. При цьому американський сенатор, чиї батьки кубинські мігранти, Марко Рубіо називає референдум хитрістю, щоб втримати владу.

Кубинська опозиція взагалі називає дії влади нелегітимними та звинувачує уряд в маніпуляції ЗМІ для агітації. Вони вважають, що нова конституція далека від поняття демократії, адже на Кубі і надалі дозволена лише Комуністична партія.


Підготувала Діана Царук, “Український інтерес” 

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter