Німеччина виступає принципово проти швидкого зближення України з НАТО через небажання “дратувати” Росію. Про це заявив заступник міністра закордонних справ України Єгор Божок, повідомляє УНН.

За його словами, шлях України до Альянсу триває з 2004 року. Божок зазначив, що рішення щодо членства країни залежить від усіх держав НАТО, а їх аж 30.

“Змусити їх до цього ми не можемо, можемо лише дочекатися, коли цей консенсус сформується. Звичайно, ми працюватимемо над цим. Але, умовно кажучи, як ви можете, наприклад, переконати Німеччину, яка на сьогоднішній день принципово проти?” – каже Божок.

На питання видання, чи правда Німеччина проти членства України в Альянсі, заступник глави МЗС відповів: “Так”. Утім, пояснив, що ФРН виступає за поступову інтеграцію, розвиток взаємодії, але наразі не підтримує активного зближення з НАТО.

“Пояснення відомі – не треба дратувати Росію. Наша відповідь полягає в тому, що Росія завжди дратується. Точніше, вона постійно роздратована. І дочекатися, поки Росія не дратуватиметься з того чи іншого приводу, означає не дочекатися ніколи. А історія і попередні хвилі розширення НАТО говорять про те, що, попри дратування РФ, НАТО розширюється. Але, коли НАТО вирішить розширюватися, треба бути готовим”, – зазначив Божок.

Читайте також: Український підрозділ став частиною сил НАТО

Нещодавно очільниця підкомітету з державної безпеки та оборони парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Ірина Верещук заявила, що підтримує “фінську модель” співпраці з НАТО. Вона, каже Верещук, передбачає співпрацю з НАТО з урахуванням думки Росії.

“Я завжди була прихильницею Фінляндії. Вони пояснюють, чому не вступають до НАТО. Вони можуть собі це дозволити інституційно, в них є прекрасні програми, які діють із НАТО. Але вони кажуть: ми навіть до Конституції цього не будемо записувати, нам не потрібні проблеми з Росією. Ми вже з ними мали проблеми, втратили територію і найголовніше – людей. Ми знаємо, хто і що є Росія – жодних ілюзій. Ми не хочемо вступати до НАТО, якщо це буде конфліктогеном з Росією”, – сказала Верещук.

Проте, нагадаємо, що 7 лютого Верховна Рада змінила Конституцію України, закріпивши державний курс на ЄС та НАТО. Правки змінили преамбулу та ще три статті Основного закону – там з’явилися формулювання про європейську та євроатлантичну інтеграцію.

“Підтверджуючи європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України”, – йдеться у преамбулі.

Окрім того, тепер Конституція вимагає від президента країни гарантувати відповідний курс держави.