У липневому інфляційному звіті Національний банк України врахував зміни клімату при прогнозі економіки. У регуляторі зазначили, що все більше центральних банків розглядають можливість урахування у своїй монетарній політиці аспектів, пов’язаних із довкіллям.

“Для України ці питання набувають усе більшої актуальності з огляду на те, що частка сільського господарства у ВВП сягає до 10%, а обсяги експорту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки – 48% від загального обсягу експорту товарів. Відповідно до наявних досліджень зміна клімату може дати як переваги, так і створити виклики”, – йдеться у звіті.

Серед переваг в НБУ називають вірогідне зростання врожайності та зменшення часу дозрівання культур. А серед викликів – збільшення волатильності врожайності різних культур, показників, внутрішніх і світових цін на них. Також вона може вплинути на зміну ціни активів, зокрема в заставі банків. У такому разі роль центрального банку – мінімізувати вплив цінових шоків через розвиток фінансових ринків, зокрема страхування та запровадження оцінки активів з урахуванням можливого негативного впливу зміни клімату.

У регуляторі опираються на різні міжнародні дослідження. Місце України в рейтингах – переважно у кращій половині, а в одному з них (Індекс вразливості ND-GAIN) з урахуванням відносного ВВП Україна навіть лідирує серед 181 країни світу. Це пов’язують із тим, що в Україні помірний континентальний клімат, тому негативний вплив його зміни протягом найближчого десятиріччя буде меншим порівняно з країнами, розташованими ближче до екватора.

Ба більше, тепліший клімат може привести до зростання врожайності на Поліссі, а збільшення в повітрі кількості вуглецю та підвищення температури можуть скоротити період дозрівання рослин. Водночас через зміни клімату Україна постане й перед низкою викликів.

Читайте також: НБУ: причина інфляції – здорожчання продуктів через погану погоду

До чого готуватися Україні?

Насамперед йдеться про збільшення волатильності врожаїв. Через тепліший клімат можна очікувати посилення проблем зі зниженням річної кількості опадів у родючих районах півдня і сходу, де доступність води вже обмежена, а на заході – підвищення ймовірності руйнівних повеней. Вищий вміст вуглецю і тепліша середньодобова температура можуть пришвидшити дозрівання, але й водночас знизити харчову цінність зернових. Сільське господарство дуже залежить від опадів, тоді як в Україні під поливом знаходиться лише 6% оброблюваних земель. Нацбанк нагадав, що посухи 2003-го, 2006-го, 2007-го, 2010-го та 2012-го призвели до зниження врожайності пшениці в Україні на 10-30%.

Негативний вплив на врожаї можуть зумовити й екстремальні погодні умови – буревії, гради, зливи, посухи, різкі перепади температури, ймовірність яких зростає внаслідок кліматичних змін.

Зміниться попит і пропозиція, які визначають світові ціни. Також на вартість впливатиме політика розвинутих держав щодо використання біопалива або скорочення поголів’я худоби. Зросте конкуренція: погодні умови не визнають політичних кордонів. Зазвичай не окрема країна, а цілий регіон залежать від погоди. Відповідно зростання середньорічних температур може сприяти підвищенню врожаїв і в сусідніх з Україною країнах, зокрема РФ. Збільшення пропозиції зерна з одного регіону може знизити світові ціни на нього.

Також очікується падіння попиту з боку тваринництва, адже ця галузь є однією з найбільших виробників парникових газів, передусім метану. Як результат боротьби зі зменшенням викидів може знизитися попит на зерно й кукурудзу на фураж. Водночас через традиційний захист агросектору в ЄС таке скорочення попиту, ймовірно, буде поступовим. Поява нових технологій, зокрема “штучного м’яса”, також може вплинути на попит.

Утім, Україна може утримувати свої експортні позиції завдяки вищій продуктивності й близькості портів, програм розвитку річкового транспорту й удосконалення наявної інфраструктури. Посушливість можна частково компенсувати штучною іригацією та переходом до сортів, виведених для посушливішого клімату.

Також для зменшення впливу екстремальних погодних умов необхідне поліпшення інфраструктури – від відновлення та збільшення площі лісосмуг до побудови водовідводів із метою зменшення ерозії ґрунтів унаслідок повеней.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram