Існує думка, що відколи людина стала менше нагадувати мавпу і користуватися смартфонами, процес її еволюції зупинився. Науковці ж переконані, що людство не припинило розвитку, ба більше – ДНК людини прогресує швидше.

Вважається, що розвиток медицини – ключова перепона еволюції. Вона штучно підтримує імунітет, а це нібито не дає рухатися природному відбору.

Науковці вирішили показати, як людський організм вдосконалиться через тисячу років, але не без втручання інноваційних технологій.

Що зміниться

Насамперед, у майбутньому можливо вбудовувати захист від ВІЛ в організм. Водночас людство підросте: як у буквальному сенсі, так й інтелектуальному. Пришвидшаться темпи акліматизації організму, що надасть змогу освоювати життя на інших планетах. Окрім того, обиратимуть необхідні фізичні і розумові якості дитині до її народження.

Є й інші теорії: наприклад, унаслідок мутацій колір очей може змінитися до яскраво червоного, а шкіра – потемнішати через глобальне потепління.

Однак, знати напевно все одно не можна. Як формувалася сучасна людина? Під впливом кліматичних умов та раціону. Від сформованого меню у найближчому майбутньому залежить структура організму нащадків.

Унаслідок мутацій можуть з’явитися такі зміни:

  • У людей майбутнього можуть бути відсутні зуби мудрості – у багатьох сучасних людей вони просто не поміщаються у роті. Вважається, що вони – недорозвинені корінні зуби стародавніх людей, щелепи яких пристосовувалися до жорсткішої рослинної їжі.
  • Зменшиться кількість волосся: сьогодні з проблемою передчасного облисіння зустрічаються і чоловіки, і жінки. Найпопулярніша версія – недостатня кількість вітамінів, забруднене навколишнє середовище та нездоровий спосіб життя. Однак, це можливий етап еволюції. Поряд із сучасними технологіями, такими як кондиціювання повітря та опалення, теплоізоляційні властивості волосяного покриву непотрібні.
  • Люди можуть бути стійкішими до діабету і серцевих захворювань. Причина цьому –дієтична адаптація.

Читайте також: Китай створив генетично модифікованих дітей. Що далі?

Важливу роль відіграє природний добір, на який впливає розвиток людини у соціумі. Адже населення Землі розмножується на власний розсуд. Для сучасної людини це цілком зрозуміло: а як же інакше? Під “вибірковим розмноженням” мається на увазі сила соціальної стратифікації.

Попри те, що вчені давно довели, що генетичні риси не визначають класовий стан людини, розрив між багатими і бідними продовжує зростати. Історично склалася тенденція, що люди, які мають вищий статус у суспільстві, як правило, обирають партнерів серед свого оточення, тоді як нищий клас активно розмножується у межах свого класу.

Вважається, що стратифікація генетичного класу у майбутньому лише посилиться. Ймовірно, від фінансового забезпечення залежатиме тенденція “дизайнерських малюків”: дітей із базовим рівнем фізичної підготовки, вроди та інтелекту, що дозволить їм автоматично потрапляти у вищі когорти світу.

По суті, наразі людина може самостійно вплинути на свою ж еволюцію: сучасні технології допоможуть їй частково стати кіборгом.

Колонізація Марсу: еволюція до і після

Коли на власній планеті усі землі заселені, а місця вже не вистачає на всіх, людство націлене колонізувати найближчого космічного сусіда – Марс.

Науковці висунули гіпотезу, як зміняться люди після адаптації на Червоній планеті. Насамперед деформується ніс: на ньому з’являться дві пари ніздрів, щоб ефективніше зігрівати повітря. Або ж він стане плоским: краще захищатиме від сонця і адаптує обличчя до носіння захисних шоломів.

Однак науковці погоджуються в одному: на колонізаторів Марсу чекає безповоротна мутація.

Марсіанський клімат призведе до потемніння шкіри людини через каротиноїди – пігменти, що містяться у жовтій і помаранчевій їжі, зокрема кабачках і моркві, які хочуть вирощувати на Марсі. Щоб впоратися зі зниженим рівнем тяжіння, кістки людей стануть твердішими. Мутаціям посприяє і рівень радіації, який на Марсі в шість разів вищий, ніж на Землі.

Також неможливо передбачити поведінку людей на іншій планеті. Це своєю чергою спричинить досі невідомі проблеми.


Підготувала Діана Царук, “Український інтерес” 

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram