Соціологи дослідили психоемоційний стан українців під час карантину наприкінці березня та на початку квітня й помітили зростання тривожності, втоми і безсоння. Водночас молодь почала проявляти більше депресивних станів, про що свідчать результати опитування соціологічної групи “Рейтинг”.

“Рівень тривожності є відносно високим серед усіх вікових груп, окрім найстаршої. У старшому віці (50+) менше депресивних настроїв. Серед них спостерігаються розлади сну”, – йдеться в повідомленні.

Зростання негативних емоційних станів зафіксували в представників вікових категорій 18-39 років.

Читайте також: Яка користь від карантину – розповідають психологи

Водночас серед найстарших громадян України соціологи взагалі зафіксували зниження рівня паніки. Соціологи пояснюють вікові відмінності в психоемоційних станах зміною стилів життя: “Молодь більше проявляє депресивних станів через примусове звуження соціального кола, зниження активності, кількості вражень та подій”.

Водночас у віці 50+ стиль життя стає щороку все більш карантинним (більше часу проводять дома, менше соціальне коло взаємодії, вихід на пенсію тощо), тому крім розладів сну, які є нормативними в цьому віці, інші негативні стани старші люди переживають краще. Вони адаптуються до ситуації, і в них знижується паніка.

Додамо, що більшість населення вважають себе скоріше щасливими, аніж нещасливими: дуже щасливими себе вважають 19% населення, швидше щасливими – 57%, не дуже щасливими – 16% і лише 2% – абсолютно нещасливі. Чим молодший вік, тим щасливішими себе відчувають респонденти.

Зазначимо, що 70% вважають, що щастя людини залежить насамперед від її внутрішнього стану. Це твердження найбільше підтримують жінки. А 21% переконані, що щастя залежить від зовнішніх обставин.

“Опитані загалом почуваються достатньо щасливими. Відповідно до результатів дослідження, відчуттю щастя допомагають інтернальний локус контролю (моє життя, настрій, емоції та поведінка насамперед залежать від мене – я несу відповідальність за свої стани), міцні міжособистісні зв’язки та інтенсивність спілкування, взаємодопомога та базова довіра до людей. Це те, завдяки чому можна залишатися емоційно стабільним під час карантину та витримати його без серйозних психологічних наслідків для особистості”, – зазначили дослідники.

Вибіркова сукупність опитування: 27-28 березня – 1 660 респондентів, 3-4 квітня – 1 700 респондентів віком від 18 років. Опитування проводили методом CASI на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram