Понад половину батьків не підтримують стереотипів, пов’язаних із сексуальним життям. Наприклад, 57% не вважають, що ВІЛ-позитивні діти повинні вчитись окремо від інших, ще 65% не вважають, що займатися сексом до шлюбу соромно, а 62% не погоджуються з твердженням про те, що обговорення питань контрацепції в школі лише підштовхує учнівство до початку чи активнішого статевого життя.

Про це йдеться в результатах дослідження Аналітичного центром Cedos у партнерстві з Дослідницькою агенцією Info Sapiens на замовлення Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA) та за підтримки міністерства освіти та науки України.

Щодо деяких тверджень думки були менш одностайні. Наприклад, 41% вважають, що “нетрадиційна орієнтація потребує лікування”, і 38% не підтримують таку думку, хоча ще 21% не змогли дати відповідь.

Водночас серед тих, хто вважає, що негетеросексуальна орієнтація потребує лікування, 20% вказали, що детально обговорювали тему сексуальних орієнтацій зі своєю дитиною. Можна припустити, що власні упередження та нетерпимість вони могли висловлювати і під час цих бесід.

На думку однієї з матерів, явище сексуальної освіти сприймається негативно саме через “ідеї ЛГБТ” та толерантність, що наявні в програмах. Кілька батьків також висловлювали занепокоєння щодо так званої “пропаганди”, яку може нести в собі включення й обговорення цих тем із дітьми та підлітками: на їхню думку, учнівство може зацікавитися темою гомосексуальності та “вирішити спробувати” теж бути геями чи лесбійками або змінити стать. Деякі не були проти надання інформації про існування гомосексуальності, але, на їхню думку, учнівство при цьому має розуміти винятковість таких випадків і не сприймати їх як щось унормоване.

Звісно, на обговореннях були також батьки, які не підтримували гомофобні висловлювання чи подібні позиції інших. Можливо, вони не включалися так активно, оскільки деякі учасники розповідали про своє ставлення до гомосексуальності знецінювально й подекуди дещо агресивно. Водночас дехто з батьків, які транслювали нетерпимість до гомосексуальності, говорили, що якби дізналися, що їхня дитина – гей або лесбійка, то були б шоковані, але прийняли б це.

Читайте також: Як в Україні ставляться до сексуальної освіти в школах – дослідження

Неодноразово під час обговорення лунала тема підліткових самогубств, і зі страху за життя власних дітей батьки готові прийняти їхню гомосексуальність. Окрім цих двох тем, ВІЛ та гомосексуальність, стереотипи також відтворювали щодо теми гендерної рівності та ґендерних ролей.

Оскільки однією з запропонованих до обговорення тем сексуальної освіти була якраз “Ґендерна рівність”, частина учасників висловили своє занепокоєння щодо включення її до переліку. Обговорювали, зокрема, що рівність призведе до “середньої статі” і зникнення ролей жінки та чоловіка.

Читайте також: Поговоримо про секс: українським підліткам бракує сексуальної освіти

Як батьки, так само й більшість вчителів (63%) вірять у віктимну поведінку: вони скоріше або цілковито погодилися з твердженням-стереотипом про те, що дівчата, які носять короткий одяг та яскравий макіяж, цим спонукають хлопців до активних залицянь до них.

Також близько третини вчителів вважають нетрадиційну орієнтацію такою, яка потребує лікування
(36%), що аборт має бути забороненим в Україні (33%), що молоді люди, які мали кілька статевих партнерів, – розбещені (31%). Ще для 27% секс до шлюбу – це сором. Та водночас все ж більшість вчителів не підтримують стереотипи й упередження (окрім віктимної поведінки).

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram