Закінчилася епоха символу української столиці, оспіваного у піснях, зображеного на жетонах метра – з київських вулиць приберуть каштани. Утім, у “Київзеленбуді” розповіли про альтернативу.

Головною причиною зникнення каштанів є сучасні умови міста – висаджені вздовж столичних доріг дерева більше не витримують забруднення, змін клімату та розмноження шкідників. До того ж, кореневі системи каштанів руйнуються від солі, якою взимку посипають тротуари.

Зовсім улюблені дерева мешканців Києва не зникнуть, однак їх замінять витривалішими деревами. Зокрема кленами, платанами, катальпами, акаціями і сакурами, пише “Вечірній Київ”.

Коли у Києві з’явилися каштани

Поява цих дерев у столиці окутана легендами. За однією з них, у 1842 році генерал-губернатор Києва Бібіков вирішив зробити приємне царю Миколі I, який збирався відвідати місто на Дніпрі, і завіз з Балкан цю красиву та запашну рослину.

Однак імператору не сподобалася така ідея, і він наказав викорчувати усі дерева. Кияни вирішили врятувати каштани, і експропріювали їх, щоб висадити у своїх дворах.

Історики ж датують появу цих дерев 1826 роком. Дослідник Максим Берлінський писав, що дерева уперше висадили на Подолі, а завезли, ймовірно, з Угорщини.

Є й здогадки, що каштани у Києві з’явилися ще раніше. Неподалік Свято-Троїцького монастиря знайшли дерево, яке начебто посадив Петро Могила.

Офіційна версія розквіту епохи каштанів у Києві розпочинається у 1839 році. Тоді за проектом архітектора Вікентія Беретті в яру за університетом з науковою метою створили ботанічний сад. Перші каштани з’явилися тут в 1842 році. Тоді ректором Київського університету і водночас директором саду був Рудольф Траутфеттер. За двадцять років його наступник, один із перших випускників університету, професор Рогович заклав каштанову алею.

Пропонуємо послухати композицію Платона Майбороди на слова Андрія Малишка “Київський вальс”, де “знову цвітуть каштани”.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram